П’ятницький: "Угода після підписання і ратифікації починає жити своїм життям"
Незважаючи на підписання найближчим часом Угоди про асоціацію з Євросоюзом, святкового настрою в Мінекономрозвитку немає. Підписання угоди означає не лише завершення роботи більш ніж п’яти років. Разом з тим це дасть старт новій торговельній війні з Росією, масштабнішій за всі попередні.
При цьому українська економіка виявилася неготовою до відкриття європейського ринку - за багатьма товарними позиціями уряд не встиг завершити гармонізацію стандартів.
Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький частково визнає провину урядовців. За його словами, пролонгація дії автономних преференцій з боку ЄС не може замінити повноцінну дію режиму вільної торгівлі з ЄС. Саме тому Верховна рада має обов’язково ратифікувати угоду найближчими тижнями, переконує урядовий уповноважений. За його словами, європейцям все важче зрозуміти, як амбіційні заяви українських політиків постійно поєднуються із буксуванням прийняття необхідних законів.
- З моменту введення Євросоюзом автономних мит минуло вже два місяці. Чи помітний економічний ефект від цього кроку?
- Дійсно, сьогодні кругла дата - мита діють уже два місяці (розмова відбулася 24 червня - ЕвроПравда). Поки що оцінки можуть бути лише попередні, оскільки та ж європейська статистика серйозно запізнюється. Самі українські підприємці заявляють, що вони зараз прагнуть заповнити тарифні квоти, однак жодних цифр поки немає.
- Як зросте український експорт до ЄС цього року?
- Як ви знаєте, в цілому відбувається падіння обсягів торгівлі - як експорту, так і імпорту. Будьмо реалістами - у нас не враховується Крим, тим більше, що він не отримує автономних преференцій; багато підприємств на сході країни призупинили виробництво, адже багато з них поставляли свою продукцію в ЄС. І хоча в цілому обсяг українського експорту нижче, ніж у минулому році, проте частка ЄС у загальній структурі неухильно зростає.
- Частка експорту до ЄС до кінця року перевищить частку СНД?
- Безумовно, вона буде істотно вищою. Тим більше, якщо Росія реалізує свої заяви і введе для українських товарів режим найбільшого сприяння. Хоча я не думаю, що такий крок дуже радикально вплине на український експорт у Росію. Якщо брати непродовольчий експорт, то часто це товари виробничих циклів, які не закінчуються на Росії, а йдуть далі. Якщо ви отримуєте частину від великого агрегату і вводите на нього мито, то врешті-решт ви ж це мито і будете платити - і в підсумку ваша продукція стає дорожчою. У такій ситуації ризики українських компаній не такі й великі - є довгострокові контракти, і продукція буде поставлятися за визначеною в них ціною.
- А як же харчової експорт?
- Тут ми не відчуваємо дії мит - зараз вони нульові, однак ми почуваємо інші бар'єри. Вони часто називаються санітарними або фітосанітарними, але найчастіше це просто свавілля за надуманим приводом. Наприклад, якщо українська курятина успішно продається на європейському ринку, то очевидно, що якість продукції відповідає європейським стандартам. Якщо на російському кордоні її зупиняють і не дають продавати, то про що це говорить?
- Чому ж Україна досі не оскаржила такі дії в органах СОТ?
- Це питання задає багато хто. Але для того щоб заперечувати що-небудь, необхідний запит від бізнесу. Виробники повинні розуміти, що за підсумками цього спору вони вирішать проблему. На сьогоднішній день виробник розуміє, що, витративши рік або два, а може й більше, на врегулювання спору, витративши гроші на юридичну підтримку, він може так і не отримати бажаного результату. Разом з тим виробник бачить можливості для себе на інших ринках: на тому ж ринку ЄС, на ринках Близького Сходу, Китаю, і активно працює там. Бізнес розуміє, що Росія залучена зараз у дуже серйозний конфлікт з Україною зовсім не заради курятини. Це конфлікт зовсім іншого порядку! У такій ситуації шанси бізнесу досягти прийнятного рішення в найближчій перспективі вкрай невеликі, і це враховується ним при створенні своїх стратегій.
- Повернімося до європейського ринку. В ЄС вже заявили, що Верховна рада повинна ратифікувати Угоду про асоціацію до кінця літа. В іншому випадку режим зони вільної торгівлі не встигне набрати чинності до закінчення дії автономних мит. Така оперативна ратифікація можлива?
- У нас є автономні преференції до 1 листопада. Для вступу угоди в силу необхідно пройти всі внутрішні процедури, подати повідомлення, після чого має пройти певний строк. З початку липня парламент йде на канікули. Якщо угоду буде успішно ратифіковано до канікул, восени вона запрацює. Такий сценарій має ряд переваг. По-перше, якщо говорити про тарифний захист, то з початку дії режиму вільної торгівлі ми отримаємо ще один річний обсяг квот - на додачу до того річного обсягу, який діяв в рамках автономних мит. Тобто за листопад-грудень українські експортери зможуть використовувати ще один річний обсяг квот.
- А чи є в країні галузі, здатні використовувати подвійний обсяг квот? Або хоча б в обсязі, більшому за стандартний річний?
- У нас є необхідні обсяги та потужності. Наприклад, те ж м'ясо птиці - виробники повинні компенсувати втрату російського ринку. Такою можливістю користуються зерновики, виробники меду - з початку дії преференцій вони вже використали більше третини річної квоти. Інша справа, що за багатьма статтями, наприклад, по яловичині і свинині, ми поки не можемо проводити експортні поставки. Бізнес може скористатися цими можливостями лише у разі, якщо влада створить всі умови: прийме необхідні зміни в законодавство, щоб такий експорт став можливий. Це борг уряду і парламенту перед бізнесом.
- Що буде у разі, якщо Верховна рада не встигне ратифікувати Угоду? Автономні мита будуть скасовані?
- У такій ситуації зменшується період, за який українські виробники можуть скористатися додатковим річним обсягом квот. Бізнес орієнтується вже на нові умови поставок в ЄС, і повернення мит, нехай навіть на місяць, буде дуже болючим. Тим більше, виробництво є безперервним - ви не можете заборонити курям нестися або бджолам збирати мед. Тому парламент має зробити все можливе, щоб вчасно ратифікувати угоду. В крайньому разі - оперативно ратифікувати угоду у вересні. Головне - встигнути до можливого розпуску Ради.
- Чи є сенс просити ЄС пролонгувати дію автономних мит?
- Я не прихильник постійного жебрацтва. Просити можна, але як нам це пояснити? Ми чудово знали процедури, але чомусь не змогли зробити свою роботу вчасно. Такий сценарій можливий, але в такому випадку ми не отримаємо бонус у вигляді ще одного річного обсягу тарифних квот. Крім того, з боку ЄС поступове зниження мита відбувається дуже швидко. Ми можемо з початку 2015 року перейти до режиму другого року дії режиму вільної торгівлі. Це ще більше спростить експорт в ЄС, що дуже вигідно для українського бізнесу. У разі пролонгації автономних мит воно буде відтерміновано ще на рік. І нарешті - режим вільної торгівлі дозволить українським компаніям інтегруватися у європейську торговельну систему, стати частиною великих торговельних ланцюжків. Згадайте, коли мобільний зв'язок тільки розвивався, реклама показувала карту України з точками, охопленими покриттям. Спочатку їх було лише кілька, потім все більше і більше, поки воно не накрило 99% території країни. Так і з європейською інтеграцією. Зараз лише деякі компанії інтегровані в загальноєвропейську торговельну систему. Завдяки режиму вільної торгівлі їх буде все більше і більше. Відкладаючи ратифікацію Угоди про асоціацію, ми залишаємося осторонь від європейського ринку.
- Однак пролонгація автономних преференцій дозволить Україні убезпечитися від російських контрзаходів. За відсутності нульових мит на товари з ЄС у Росії не буде формальних причин підвищувати ставки на український експорт.
- Раніше у взаєминах з Росією ми апелювали до Будапештської угоди. Росія виконувала її? Чому ви вирішили, лише тому що ми на кілька місяців відкладемо ратифікацію угоди з ЄС, що щось зміниться, і той, хто порушив одне зобов'язання, не порушить інше? У мене такого враження немає.
- Угода з ЄС ще не набрала чинності, а ми вже заявляємо про бажання переглянути її окремі позиції…
- Хіба погано, що бізнес має ініціативу далі працювати над Угодою? Ми повинні йому відмовити? Напевно, ні. Але ми повинні сказати - панове, угоду відкрито для перегляду, але є чітка послідовність кроків. І перший крок - це підписання самого документа і набрання ним чинності. Після цього починається робота, яка часто навіть не вимагає внесення змін власне до тексту документа. Наприклад, з'явилася нова директива ЄС, важлива для бізнесу. Вони приходять до нас і кажуть: от є директива ЄС, приміром, заморожування продуктів. У нас в угоді згадок про цю директиву немає. Нам треба починати новий процес переговорів. Ми будемо зустрічатися, здійснимо купу непотрібної роботи і погодимося, що Україні необхідно прийняти і цю директиву. Потім підуть всі юридичні процедури, та за півроку, а може і за півтора року, ми все зробимо. Однак бізнес говорить: ми не можемо так довго чекати, у нас є все необхідне обладнання, є потенційні покупці, і ми готові просто зараз почати експорт в ЄС. Чи потрібні нам нові переговори, якщо ми можемо просто взяти цю директиву і підтримати бізнес?
- Йдеться про перегляд квот на постачання в ЄС, в першу чергу - курятини і зернових.
- Представники цих галузей кажуть: нам не потрібні квоти. Ми готові до конкуренції і прагнемо повної лібералізації торгівлі. Також активність виявляють виробники меду, але поки що вони поставляють продукцію в рамках встановленого обсягу квот.
- Чи реально домогтися такої лібералізації?
- Питання поставлено, і наше завдання - домагатися. Треба лише врахувати таке: щойно відбулися вибори Європарламенту, на черзі зміни в складі Єврокомісії. Ці процеси впливають на хід переговорів. Крім того, важлива і позиція європейських споживачів. Якщо ви виробляєте хороший товар і він користується попитом у ЄС, ваші торговельні партнери лобіюватимуть скасування наявних обмежень. Тому я думаю, що з просуванням українських товарів у ЄС питання подальшої лібералізації буде порушуватися з обох боків і врешті-решт всі обмеження будуть прибрані.
- Політичні процеси в ЄС вже гальмують процес євроінтеграції України. Наприклад, вчергове було перенесене підписання Угоди про відкрите небо.
- Я не хотів би проводити паралелі між майбутніми змінами в Єврокомісії і відтермінуванням підписання Угоди про відкрите небо. Поки можу лише сказати, що 27 червня цей документ підписаний не буде. Очевидно, що внутрішнє протиріччя в цій угоді - її територіальне застосування, ніяким чином не пов'язане з Україною. Тому я не бачу причин, чому зміна складу Єврокомісії повинна негативно вплинути на процес української євроінтеграції. Угода, коли вона вже підписана і пройшла всі процедури, починає жити своїм життям. Ступінь впливу на неї єврокомісарів або міністрів вкрай мала.
- Також хотілося запитати про хід створення режимів вільної торгівлі з іншими країнами, окрім ЄС. Раніше ці переговори були заморожені, що відбувається зараз?
- З нашого боку жодні переговори не були заморожені. В силу політичних подій останнього півріччя переговорний процес вийшов з активної фази. Було вкрай складно навіть запросити колег на переговори до Києва. Зараз у нас відновився діалог з Канадою. Ми зробили ревізію, де ми знаходимося, і в розумні терміни ми можемо вийти на результат. Звичайно, нас дещо не влаштовує...
- Що саме?
- Правила ми розуміємо однаково, після переговорів з ЄС у цій сфері нам дуже легко працювати. Питання в доступі на ринок деяких видів товарів аграрного сектора. І Україна, і Канада - великі сільськогосподарські експортери, причому працюємо ми в близьких сегментах.
- А з іншими країнами, з якими ми вели переговори: з Туреччиною і Сербією?
- Що стосується Туреччини, то м'яч на турецькому боці поля. Ми готові до дуже серйозної лібералізації, в першу чергу - у сфері агропрому. Ви знаєте наш рівень амбіцій в Угоді з ЄС, в тому числі за рівнем відкритості агропрому. Наші турецькі колеги до такого рівня відкритості не готові. А в такій ситуації, коли за деякими позиціями зберігаються 100-процентні мита без зобов'язань подальшого зниження, наші товаровиробники вже не бачать для себе інтересу в такій угоді. Щодо Сербії - ми посилаємо сигнали, що готові до відновлення переговорів, і, я думаю, найближчим часом ці переговори відновляться.
- Чи вигідна для України зона вільної торгівлі, створювана ЄС і США?
- Дуже вигідна, особливо якщо ми успішно гармонізуємо свою систему техстандартів з європейською. Ці два найбільших гравця на світовому торговому ринку не просто говорять про зниження мит. Йдеться про гармонізацію всіх стандартів в єдину систему світового масштабу. Саме тому така угода дуже цікава і для нас.
- Євросоюз прийняв рішення про надання Албанії статусу кандидата в члени ЄС. Албанська економіка не сильніша за українську. Чи означає це, що і Україна незабаром зможе отримати такий статус?
- Це різні процеси. Албанія - це частина балканського стабілізаційного процесу, і мені дуже не хочеться вірити, що ситуація в Україні розвиватиметься за балканським сценарієм. Хоча ситуація на сході країни може нагадувати Югославію, ми повинні уникнути такого сценарію. Військовий конфлікт є серйозною перешкодою нашій подальшій євроінтеграції. Країна, де йде війна і терористи займаються свавіллям, не може сконцентруватися на адаптації цінностей ЄС. Хочу сподівається, що підписання Угоди з ЄС стане чинником, що стабілізує ситуацію в країну.
- Коли ж Україна зможе подати заявку на членство в ЄС?
- Давайте спочатку ратифікуємо Угоду і будемо її послідовно реалізовувати. Що ж до подальшої інтеграції, то нагадаю, що Польщі знадобилося для цього десять років - від підписання зони вільної торгівлі до вступу. При цьому у мене іноді складається враження, що наша активність і наш запал часто закінчуються після подання заявки. Скільки часу нам знадобилося на прийняття зразка біометричного паспорта? Кілька років! То скільки ж років нам треба буде готуватися до подання заявки на членство, якщо для цього нам доведеться вирішити безліч непростих завдань?
Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"