Наприкінці минулого тижня Україну відвідав Гернот Ерлер, колишній державний міністр у МЗС ФРН (2005-2009), який нині обіймає в уряді ФРН посаду з довгою назвою - координатор міжгромадського співробітництва з Росією, Центральною Азією та країнами Східного партнерства.

Німецькі дипломати описують його функції коротше та виразніше: "це - людина, яка фактично стоїть за усіма важливими рішеннями у політиці Східного партнерства". І хоча це визначення дещо гіперболізоване, вагомість впливу Ерлера на рішення Берліну воно передає досить коректно.

Українські ЗМІ повідомили про візит позитивною новиною - Німеччина пообіцяла зробити безкоштовними національні візи. Однак справжня мета приїзду Ерлера до Києва була іншою.

Кореспондент ЄвроПравди зустрівся із німецьким дипломатом у короткій перерві в його графіку - між прес-конференцією та перемовинами з представниками Партії регіонів. Через обмежений час спитати вийшло не все. Та навіть це спілкування демонструє - Гернота Ерлера не дарма називають прибічником "російського вектора" у німецькій владі.

Дипломат говорив про необхідність тристоронніх консультацій України, РФ та ЄС щодо Угоди про асоціацію, і навіть натякав на потребу відкласти другий етап підписання Угоди про асоціацію.

Гернот Ерлер посилався на березневу заяву країн Веймарскього трикутника, хоча, на думку Європейської Правди, це - дуже довільне тлумачення згаданої заяви. Про консультації щодо УА в ній не йдеться, а якби йшлося - документ навряд чи здобув би підтримку Польщі.

Але Берлін, схоже, планує лобіювати такий формат. Не дарма Ерлер підкреслював, що висловлює не свою персональну думку, а офіційну позицію.

‒ Ви, імовірно, чули переказ слів майбутнього президента Порошенка про можливе відкладення підписання УА. Яким є ставлення Німеччини до такої ідеї?

‒ Не буду говорити за федеральний уряд Німеччини, особисто ж мені про цю ініціативу не відомо. Але я вважаю, що дата (підписання УА -ЄП) дійсно не є вирішальним питанням. Як ви знаєте, ми вже схвалили політичну частину Угоди. Що ж до швидкого приєднання України до глибокої та всеохоплюючої ЗВТ з Євросоюзом, то це не видається таким вже й важливим - з огляду на те, який довготривалий процес змін потягне за собою цей вступ.

Я також хочу нагадати, що країни Веймарського трикутнику - Німеччина, Франція та Польща ще 30 березня зробили заяву, чи то пропозицію щодо необхідності обговорити в тристоронньому форматі - за участю України, РФ та Євросоюзом - питання про сумісність ЗВТ Україна-ЄС із інтенсивним торгівельно-економічним обміном між Україною та РФ. В тому числі, йдеться про консультації з питань подальшої взаємодії України з Митним союзом та Євразійським союзом.

‒ Хто саме був ініціатором такої пропозиції?

‒ Країни Веймарського трикутника, спільно.

‒ Чи мають ці консультації призвести до перегляду тарифних квот та ставок, передбачених ЗВТ

‒ В нинішній ситуації не може йтися про якісь змін до тексту угоди. В той же час, ми маємо бути гнучкими у реалізації угоди. Тут є варіанти.

‒ Але все ж таки, якою є мета тристоронніх переговорів? переглянути принципі функціонування ЗВТ, до добитися, щоби Росія погодилася на УА в поточній редакції?

‒ Я нагадаю, що наша ідея щодо тристоронній переговорів має своїми витоками пропозицію Росії, що надійшла в листопаді 2013 року, напередодні Вільнюського саміту. Тоді ЄС відхилив пропозицію Москви. Але тепер ми бачимо, що це зумовило дуже серйозний конфлікт. Тепер мі розуміємо, що Україні дуже важко або навіть неможливо реалізувати вибір "або-або" між ЗВТ з ЄС та інтенсивною торгівлею з Росією.

Ідеальною метою цих переговорів було би запропонувати Україні багатьох опцій, а не лише однієї.

Крім того, звісно ж, метою був би серйозний діалог з Росією про її сумніви і занепокоєння, пов'язані із ЗВТ, ‒ ми маємо розвіяти ці сумніви. Я нагадаю, що президент Росії Путін неодноразово говорив про необхідність створення єдиної зони вільної торгівлі від Лісабону до Владивостоку. Цю ідею у Німеччині сприймають з симпатією. То чому б не зробити і УА з Україною, і російські плани щодо інтеграції в МС кроками в на шляху до її реалізації.

‒ Чи вірно я розумію, що в разу початку таких переговорів Україні не варто підписувати УА доти, доки не буде обрана опція з тих, які ви запропонуєте?

‒ Це рішення має ухвалити Україна. Саме ваша країна має визначити, коли для неї настане найбільш сприятливий момент для підписання другої частини Угоди. Але в той же час я хочу сказати: рішення ЄС про розділення угоди на дві частини - політичну і економічну - було ухвалене, щоби дати певний сигнал і для Москви. І тепер ми очікуємо з боку Російської Федерації позитивної реакції щодо пропозиції країн Веймарського трикутника (щодо тристоронніх консультацій - ЄвроПравда)

‒ Україна підтримала таку ідею

‒ Без згоди України ми, країни Веймарського трикутника, не виступили би з такою пропозицією.

‒ Чи підтримує таку ідею майбутній президент Петро Порошенко та його команда?

‒ Нині ми бачимо відсутність публічної дискусії, в тому числі з боку української влади, щодо цього. Це свідчить, що і досі відсутнє неприйняття нашої ідеї. А до цього слід додати, що Петро Порошенко відразу після виборів заявив про готовність до продовження політичного діалогу з Росією.

‒ А чи знаєте ви, що ця заява Порошенка була критично сприйнята багатьма українськими експертами, політиками і журналістами? Як можна вести діалог на найвищому рівні з державою, яка здійснює щодо нас агресію?

‒ Я відповім так: Петро Порошенко в своїй передвиборчій програмі зобов'язався знайти політичне рішення конфлікту та зробити все для збереження єдності країни. Програма Петра Порошенко отримала майже 55% голосів виборців. А програма політика, налаштованого на конфронтацію, здобула приблизно 13%. Це факт і ми не можемо його не враховувати.

‒ Насамкінець - питання щодо європейського майбутнього України. Експерти обговорюють ідею, щоби Україна вже ближчим часом подала заявку на вступ до ЄС, ініціювавши таким чином дискусію в Євросоюзі щодо нашої європейської перспективи. Як ви до цього ставитеся?

‒ Це дуже невдала ідея - робити другий крок, не зробивши перший! Після п'яти років переговорів Україна нарешті наблизилася до асоціації з ЄС. І було би гігантською помилкою, якщо ви вважатимете, що це - дрібна монета. Минуть роки перш, ніж ви зможете реалізувати все передбачене Угодою про асоціацію, виконати всі зобов'язання України та здійснити всі необхідні реформи. А Європа протягом цих років дуже уважно слідкуватиме за здатністю України використати потенціал Угоди про асоціацію.