Одне з найбільших об'єднань бізнесу в Україні – Європейська бізнес-асоціація (EBA) – відзначає 15-річчя своєї роботи. Піком впливу асоціації стала весна цього року, коли з ініціативи нового прем'єр-міністра Арсенія Яценюка асоціацією були внесені кандидатури на посади керівників податкової та митної служб. Проте "медовий місяць" тривав недовго – вже незабаром бізнес знову заявив про претензії до роботи уряду. Виконавчий директор EBA Анна Дерев'янко впевнена, що багатьох з цих проблем можна було б уникнути, якби влада від самого початку не давала бізнесу нереальних обіцянок.

– Напередодні формування нового уряду саме час підбити підсумки роботи попереднього. Як Європейська бізнес-асоціація оцінює роботу попереднього уряду, його реформи та взаємодію з бізнесом?

– Насамперед, варто сказати, що цей уряд вів діалог з бізнесом, і він триває. Коли бізнес потребував у зустрічах з урядом, ці зустрічі відбувалися. Інше питання, наскільки конструктивним був цей діалог? Ось тут є питання.

Саме тому не варто говорити, що цей уряд дуже відрізняється від усіх попередніх – чи в кращий, чи в гірший бік.

Можна говорити про звичайну схему взаємодії української влади з бізнесом: ми зустрічаємося, домовляємося, а ось потім... Або нічого не виконується, або необхідно бігати за кожним виконавцем для реалізації цих обіцянок. Набагато краще було б, якби бізнесу обіцяли те, що реально можна було зробити. І не давали заздалегідь нереальних обіцянок.

– А як щодо реформ?

– Бізнес бачить просування у сфері дерегуляції. Законодавчі акти для неї розроблялися ще минулим урядом, і у нинішнього складі Кабміну все ж вистачило політичної волі довести ці ініціативи до кінця, що не може не радувати.

Тепер про проблему корупції. Навіть глава уряду визнає, що її не вдалося перемогти. Зізнатися, цей чинник дуже часто перекреслює всі позитивні речі, які робить Кабмін. На жаль, немає жодного прогресу в реформі правосуддя.

При цьому з'явилися і нові проблеми, які стали неприємною несподіванкою для всіх, і для уряду зокрема. Нестабільність на сході і анексія Криму змусили уряд, що й так перебуває на вістрі атаки, відволіктися від економічних реформ.

Втім, перший шок від того, що відбувається, тривав три-чотири місяці. Після назріла необхідність діяти. Бізнес, який з великим розумінням поставився до ситуації в країні, через місяці бездіяльності став задаватися питанням: чому ж обіцяні й довгоочікувані реформи не те що не відбуваються, а навіть не починаються. Олії у вогонь  додала проблема з валютним регулюванням. У такій ситуації уряду вже не можна більше виправдовуватися, прикриваючись політичною ситуацією і військовою загрозою.

– Ви кажете про невдачу у боротьбі з корупцією. Однак є оцінки, що сума витрат бізнесу на корупційну складову зменшилася...

– Дійсно, багато компаній говорять про те, що обсяг необхідних корупційних виплат став менший. Однак, як ви розумієте, про такий прогрес можна говорити лише у випадку, якщо базою порівняння виступає дуже специфічний минулий рік.

Втім, не варто зовсім заперечувати зміни на краще. Наприклад, низка компаній, насамперед ті, що займаються роздрібною торгівлею, заявили про зменшення корупції у фіскальній сфері. Це дуже хороший сигнал!

Шкода лише, що цей позитив перекреслила загальна знервованість від ситуації на сході України і нестабільність валютного курсу.

Ну і, врешті-решт, слід чесно визнати: люди – не чарівники. У цій ситуації було б складно розраховувати на радикальні реформи, незалежно від того, хто б очолив уряд.

– Кабмін був дуже неоднорідний. Ви б могли дати оцінку, хто в ньому був явно на своєму місці, а хто – ні?

– Дуже складно оцінювати професійні якості, не знаючи, які саме завдання стояли перед конкретними міністрами. Дуже часто публічні декларації міністра діаметрально розходяться з тими цілями, які були поставлені перед ним.

Якщо судити виключно за результатом, то видно, що декілька напрямків не демонструють жодних успіхів. Наприклад, всі чудово бачать, як Мінприроди навмисно блокує всі необхідні рішення у сфері поводження з відходами або отримання дозволів на ввезення продукції з вмістом озоноруйнівних речовин.

– І все ж, для яких міністерств проблема корупції найактуальніша?

– Це вже згадане Мінприроди, а також Міністерство аграрної політики, до якого часто виникають питання. Традиційно проблеми є в податковій, зокрема, це відшкодування ПДВ. Проте в останньому відомстві, на відміну від двох попередніх, проблеми не мають системного характеру, а отже, їх можна вирішити.

– Під час формування попереднього складу уряду Арсеній Яценюк неодноразово заявляв, що кадрові рішення прийматимуться, виходячи з рекомендацій бізнесу – в першу чергу Європейської бізнес-асоціації. Виходить, ви також несете частину відповідальності за роботу уряду?

– Е ні! Спочатку ми бачили такий ризик, і взагалі-то не були зобов'язані брати його на себе. Ми можемо дати рекомендації, однак не можемо відстежити, як ці люди працюватимуть в уряді. Як ми можемо нести відповідальність за людей, якими не керуємо!

– Чи збереглася така практика консультацій з бізнесом зараз, при формуванні нового уряду?

– Не можна сказати, що думку бізнесу ігнорують  – напевно, до окремим компаніям звертаються за порадою і рекомендаціями.

– Однак тоді йшлося про відкриті рекомендації з боку асоціації?

– Не скажу, що і тоді, навесні, було багато звернень. Всім відомо, що Арсеній Яценюк запропонував нам порекомендувати кандидатів на роль керівників податкової і митниці.

Тоді це було дуже сильним сигналом, який був дуже позитивно оцінений бізнесом. Тому ми сприйняли це серйозно і надали кандидатури.

– А зараз такі звернення є?

– Тепер – ні. Принаймні, до нас, як до публічної організації, такі запити більше не надходять.

– Найбільше очікувань у бізнесу було пов'язано з ратифікацією Угоди про асоціацію з ЄС. Чи виправдалися ці сподівання?

– Справді, бізнес дуже сподівався на Угоду про асоціацію. Чи виправдалися ці очікування?

Багато компаній, правда, відчули ці вигоди ще до підписання завдяки автономному скасуванню преференцій, що дозволило їм збільшити обсяг експорту в ЄС. Зараз можливості є, це факт, і вони збільшуються. Наскільки – залежить від дій як бізнесу, так і уряду.

– Наскільки був активний бізнес?

– На жаль, не можу сказати, що бізнес був дуже активний. Дуже багато хто так і не зміг розібратися в нинішній ситуації і поки живе як в тумані. Однак, незважаючи на це, багато компаній активно скористалися новими можливостями.

Є багато прикладів, коли компанії починають поставки в ЄС, починаючи в себе таке виробництво з нуля. В таких випадках для повноцінного виходу необхідний час, а тому про їхні успіхи ми почуємо з певним лагом.

– А наскільки активним був уряд?

– Могло бути і краще. Є, до чого зростати.

Головна проблема, над якою треба працювати – це слабка командна робота як всередині Кабінету міністрів, так і в його взаємодії з парламентом.

– Основна проблема – отримання бізнесом всіх необхідних дозволів і сертифікатів. Як ви вважаєте, наскільки реальні обіцянки уряду, що експорт української молочної продукції і м'яса буде можливий вже з середини наступного року?

– Теоретично це цілком можливо. Але для цього потрібно, щоб чиновники і бізнес дуже сильно захотіли досягти такого результату.

– А що, хіба зараз такого бажання у них немає?

– Не можна сказати, що його зовсім немає. Чиновники хотіли проводити реформи, але, схоже, більше хотіли в новий уряд. Сподіваємося, побачимо прогрес після формування нового складу Кабміну.

І ще кілька слів про мотивацію. Згадую свою останню розмову з Кахою Бендукідзе лише пару тижнів тому.

Він говорив, що нинішні українські реформи нагадують ситуацію: є завдання вирити траншею, а замість роботи всі збирають нараду і обговорюють, як це зробити, як краще підготуватися і хто за це відповідатиме. А от почати працювати ніхто не поспішає!

– Останньою анонсованою ініціативою уряду є створення інституту бізнес-омбудсмена. Яке ваше ставлення до цієї ідеї?

– Це була ініціатива ЄБРР, і цій пропозиції вже кілька років. Ми, як бізнес, не могли не підтримати її, особливо враховуючи те, що цей інститут фінансується не з бюджету, а з коштів ЄБРР.

У бізнесу є два запитання – наскільки ефективним буде бізнес-омбудсмен і в чому полягатиме його завдання?

В інформуванні уряду про факти корупції?

А тепер поставимо собі ще одне, третє запитання – хіба такої інформації уряд наразі не має? Можливо, проблема не в нестачі інформації, а в небажанні вирішувати цю проблему.

І головне – ми не повинні підміняти одні держструктури іншими. Цей інститут не замінить непрацюючу судову систему, не створить якісних умов для бізнесу. А ось при працюючих держапаратах він зможе стати ефективним доповненням, що реально допомагатиме бізнесу.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"