Президент Чехії Мілош Земан - єдиний глава європейської держави, що дозволяє собі такі різкі, некоректні заяви щодо України.

Читачі "Європейської правди" добре пам'ятають його висловлювання про "бандерівців" на Майдані та про відсутність вини Росії у подіях на Донбасі. Не є секретом також прихильність Земана до Путіна, яку він не надто приховує.

(Водночас, мало хто знає, що в самій Чехії до президента теж є чимало запитань.)

Звісно ж, у розмові з главою чеського МЗС Любомиром Заоралеком ми не могли обійти "проблему Земана". І хоча міністр висловлювався досить обережно, відмежувавшись від всіх слів президента, з виразу обличчя Заоралека було очевидно, наскільки дратують його висловлювання Земана, які цитував кореспондент "Європейської правди".

Та попри це, до уряду Чехії лишаються певні запитання.

На жаль, інтерв'ю підтверджує, що ця східноєвропейська країна не є прибічником більш жорстких санкцій проти РФ.

Але, на щастя, Чехія не голосуватиме і за їх пом'якшення.

"президент Земан не формує
офіційну позицію Чехії"

– Чи розглядає Чехія та ви особисто можливість введення жорсткіших санкцій проти РФ?

– Нинішні санкції – разом з низькою ціною на газ – вже мають значний вплив на економіку Росії. Можливо, вони не здатні змінити політику Кремля, але мені видається, що дії ЄС виявилися ефективними.

Санкції працюють, ЄС в цьому переконаний.

– Будемо відверті, Чехію в Україні сприймають як країну-противника посилення санкцій.

– Чехія – лише частина процесу прийняття рішень.

Проблема не в Чехії. Наша позиція близька до позиції багатьох інших держав ЄС.

Можна дискутувати про деталі, але у нашої держави немає якоїсь особливої позиції з цього питання. Приміром, під час останнього засідання Ради ЄС я погодився із введенням санкцій проти групи людей та організації (представників  "ДНР" та "ЛНР". - ЄвроПравда).

Додам також, ми дійшли спільної думки, що наступні рішення можуть бути ухвалені лише на рівні Європейської ради (саміту ЄС) 18-19 грудня. Тобто дискусія має проходити на рівні глав держав та урядів.

– До слова. Те, що говорить президент Чехії Мілош Земан, викликає щире обурення в Україні. Там і слова про Майдан як "лігво бандерівців", і про те, що в Україні нібито ведеться "громадянська війна".

– Що я можу тут сказати – тільки те, що в Чехії лише уряд, а не президент, відповідальний за здійснення міжнародної політики.

Позиція нашого уряду дуже чітка. Ми підтримуємо суверенітет та цілісність України, іншої офіційної позиції у Чехії немає.

– То що відбувається в Україні? Громадянська війна, чи війна з Росією, чи щось третє?

– Я переконаний, що дуже важлива частина, навіть

фундаментальна частина проблем, які є в Україні, викликана актом агресії з боку Росії.

І тут немає жодних розбіжностей між позицією Чехії та позицією інших держав ЄС та НАТО, адже ми поставили свої підписи під усіма заявами НАТО та ЄС щодо України.

Я переконаний, що якби Росія зупинила потік зброї та військових до України, якби було встановлено контроль за кордоном, ми прибрали би головні чинники нинішньої ситуації.

– Але попри це, як нам реагувати на заяви Земана, президента Чехії?

– Так, він дійсно президент, всенародно обраний президент.

Я часто говорю з ним, в том числі щодо України, але я не маю жодних важелів впливу на його позицію і не можу контролювати його заяви. Тому мені лишається тільки повторити, що міжнародна політика – повністю у сфері відповідальності уряду.

Думка уряду – це єдина офіційна позиція Чехії. Президент, за нашим законодавством, не має на неї впливу.

"ми не готові використовувати
військовий інструментарій"

– А в ЄС є гравці, які підтримують ідею скасування санкцій?

– Мабуть, так.

Але в органі, який ухвалює рішення – в Раді ЄС із закордонних справ – не було жодної країни, яка пропонувала би розпочати процес пом'якшення санкцій.

Було чітко сказано, що будь-яке зниження санкцій має бути пов'язане зі зміною на краще ситуації "на землі". Ми чекаємо, коли Росія дозволить встановити контроль за кордоном, коли Росія зупинить постачання зброї та військових на територію України.

Це – ключова передумова для будь-яких можливих дискусій про зниження санкцій.

– Чи вірите ви у можливість політичного розв'язання конфлікту? Чи реально переконати Путіна піти з України?

– Ніхто не знає, що думає Кремль. Нам лишається тільки дотримуватися своєї позиції, показувати, що позиція ЄС єдина і сильна. А наші рішення щодо Росії тим часом матимуть вплив на ситуацію в цій країні – Росія ізолюватиметься політично, а ситуація в російській економіці і надалі змінюватиметься.

В кожному разі, ми не розглядаємо можливість військової участі у розв'язанні конфлікту.

Це – єдине наше обмеження. Ми готові використовувати всі дипломатичні шляхи та інструменти, але не готові до військового інструментарію.

– Чому Чехія не розглядає можливість надання Україні військової допомоги?

– Але хіба хтось інший її надає?

– Литва вже заявила про надання, в тому числі, летальної зброї, Польща задекларувала, що готова це робити, США вже надають нелетальне військове обладнання.

– З нелетальним обладнанням – інша ситуація. Я можу уявити, що це (його надання Чехією) колись станеться, хоча зараз ми взагалі не надаємо військової підтримки. Причина в тому, що початок використання військового інструментарію означатиме, що ми беремо участь у цьому збройному конфлікті. Це – те, чого ми намагаємося уникнути.

Ми використовуємо виключно дипломатичні шляхи.

Можливо, це не дає можливості змінити ситуацію дуже швидко, за місяць, але я впевнений, що в довгостроковій перспективі вплив наших дій буде дуже сильним.

"ми остерігаємося, чи не осядуть гроші ЄС
у кишенях олігархів"

– Якої допомоги нам варто очікувати від ЄС?

– Спершу хочу сказати, що я високо оцінюю те, як Україна провела успішні парламентські вибори. У вас тепер новий уряд, і головний ваш пріоритет тепер –  проведення необхідних реформ.

Можу лише уявити, наскільки це складно в нинішніх обставинах, під час війни у східній частині України. Але ми віримо, що план реформ буде виконаний, а не лишиться на папері.

Адже ми багато разів бачили в Україні саме такий сценарій – "реформування на словах". І я вважаю це найбільшою проблемою, і через це політичні еліти в Україні кількаразово зазнавали поразки.

Не лише я, але й мої колеги в ЄС вважають це головною проблемою.

Ми боїмося, що попри значні надії знову побачимо, як уряд не виконує обіцяне.

Та оскільки багато разів повторювалося, що результати цих виборів підтверджують європейський вибір народу, в ЄС чекають підтвердження європейського вибору також від уряду і готові підтримувати європейські реформи.

І, маю визнати, урядом задекларована амбітна програма реформ.

– Чого ви очікуєте в першу чергу?

– Ми багато разів говорили різним урядам України, що потрібно поставити газові лічильники на кордоні з Росією. Досі цього не зроблено.

Так, ми готові допомогти Україні сплатити рахунки за газ, але ми остерігаємося, чи не осядуть ці гроші у кишенях олігархів.

І байдуже, чи йтиметься про російських олігархів, чи про українських.

Ці побоювання, до слова, серед жителів ЄС є більшими, аніж у європейських політичних еліт. Є сумніви, чи різноманітна допомога Україні дійсно допоможе звичайним людям у вашій державі. Чи зможе новий уряд змінити політичні традиції та структуру суспільства, прибравши нарешті особливій привілеї українських еліт?

Але коли я згадую про ці газовимірювальні станції, то я кажу про найневідкладніші заходи, які Україна повинна здійснити якомога швидше.

– Чи варто нам очікувати підтримки від ЄС у рамках донорської конференції?

– В Україні говорять про донорську конференцію, і тут я бачу розбіжності з позицією ЄС.

Прем'єр Яценюк досі каже, що така конференція може пройти дуже скоро – можливо, вже на початку січня.

Я ж зверну вашу увагу на слова комісара Йоганеса Гана. Він, коли відвідав Київ, сказав, що зараз варто говорити не про донорську конференцію, а про конференцію інвесторів.

І зараз в ЄС є думка про те, щоби відкласти цю конференцію, щоби спершу ваш уряд показав, чи готовий він досягти конкретних результатів, зробити щось відчутне в сфері реформ. І йдеться не просто про ухвалення законів – вони мають реально запрацювати.

А за декілька місяців, коли ми побачимо, що щось зроблено, ми зможемо підготувати ефективну інвестиційну чи то донорську конференцію.