ЄС є найбільшим донором допомоги Україні, зокрема, гуманітарної. Водночас у суспільній свідомості такі кошти не завжди асоціюються з Євросоюзом, адже ЄС надає їх не прямо, а через свої партнерські організації: агенції ООН, міжнародні недержавні організації на кшталт Червоного Хреста або організації "Врятуймо дітей", або ж державні організації з країн ЄС – Норвезьку раду у справах біженців, Данську раду у справах біженців тощо.

 Тобто якщо вимушений переселенець отримує допомогу, наприклад, від ООН, то цілком можливо, що насправді це – кошти ЄС.

Вже 27 січня до України має прибути Єврокомісар з питань гуманітарної допомоги Христос Стиліанідіс. Очікується, що він повідомить про збільшення допомоги з боку ЄС.

Щоб зрозуміти, як працює система гуманітарної допомоги Єврооюзу, як оцінюються потреби та визначаються пріоритети, ми вирішили поспілкуватися із Мамаром Мерзуком, головою представництва ECHO в Україні. ECHO – це департамент Єврокомісії з питань гуманітарної допомоги та захисту цивільного населення, тобто головна гуманітарна служба ЄС.

* * * * *

– Яким зараз є обсяг гуманітарної допомоги ЄС Україні?

– На сьогодні ми надали близько 11 млн євро гуманітарної допомоги Україні через ECHO.

Окрім цього, ми також виділили 17 млн євро з програми регіонального розвитку, аби пришвидшити відбудову центрів проживання, та 4,5 млн євро для ініціатив, що сприяють миротворчому процесу у громадах; ці кошти йдуть з іншого джерела – "європейського Інструменту стабільності".

До кінця березня всі ці кошти будуть розподілені. Ми вже оголосили виділення додаткових 5 млн євро гуманітарної допомоги для задоволення нових потреб, що зараз виникають.

Крім того, 73 млн євро гуманітарної допомоги надійшли від окремих держав-членів ЄС.

[Разом ці суми становлять 105,5 млн євро. Це грантова допомога, тобто її Україна не має повертати. Але окрім неї, Європейський інвестиційний банк виділив 200 млн євро кредиту для відновлення зруйнованої інфраструктури та інших об’єктів.]

Допомога в рамках ECHO. Натисніть на картинку для перегляду інфографіки

Вся гуманітарна допомога ЄС. Натисніть на картинку для перегляду інфографіки

– Які види допомоги ви надаєте?

– Одна із загально рекомендованих світових практик - надати грошові виплати людям, щоб вони змогли самотужки оплатити оренду житла, купити потрібні товари тощо. Це один зі способів гідної підтримки людей. Інший варіант – допомога у сфері охорони здоров'я; є також багато інших видів допомоги.

Пряма грошова допомога може бути ефективним засобом.

Люди мають різні потреби, тому для них зручніше просто отримати гроші і купити необхідні речі. Наприклад, одна родина потребує медикаментів для дітей, інша – грошей для оренди житла.

Ми надали грошову допомогу для людей у Харкові та Дніпропетровську, бо це – міста з найбільшою часткою вимушених переселенців.

– Ви надаєте фіксовані суми грошової допомоги?

– Так. Ці суми складають близько 300 доларів.

Спочатку був намір надавати таку допомогу кожного місяця. Але потерпілих дуже багато – і тому ці гроші видаються разово. Завжди є дилема: надавати більшу допомогу меншій кількості людей, або меншу допомогу - більшій кількості людей.

– Скільки людей отримали таку грошову допомогу?

– Ми надали її близько 2000 сімей у Харкові через Міжнародну організацію з міграції, а також близько 3000 сімей через організацію "Врятуймо дітей". Але це лише один з видів допомоги, яку ми надаємо.

– Що має зробити внутрішньо переміщена особа, щоб отримати допомогу від ЄС?

– Вона може звернутися за допомогою до тієї недержавної організації, яка працює в її регіоні – наприклад, до "Врятуймо дітей" (Save the children) у Дніпропетровську, або до Агентства ООН у справах біженців у Харкові. Також люди можуть звертатися до Офісу ООН з координації гуманітарних питань, або безпосередньо до нас.

– Чи надаєте ви допомогу в зоні АТО?

– Так, ми допомагаємо в цих регіонах через партнерські організації: Червоний Хрест, Агентство ООН у справах біженців і міжнародні недержавні організації, які мають досвід роботи в таких країнах, як Сомалі, Сирія, Ірак тощо.

– Чи стикаються ці організації з обмеженнями своєї роботи?

– Ця робота непроста. Але ми намагаємося донести до обох сторін, що маємо спиратися на гуманітарні принципи.

– Як ви визначаєте той обсяг фінансової допомоги, який ви вирішуєте виділити Україні? І як ви проводите оцінку потреб?

– Наша система прийняття рішень спирається на прохання, які йдуть або від урядів держав, або від ООН.

У даному випадку в серпні 2014 року ООН звернулася до нас з проханням допомогти Україні. Відповідаючи на нього, ECHO виділило свій внесок. Така сама процедура застосовується і до інших криз, наприклад, в Сирії та інших країнах, де існує потреба в гуманітарній допомозі.

Коли виникає конфлікт, ми проводимо аналіз потреб і на його основі окреслюємо перелік цих потреб і способів допомоги. Ми визначаємо пріоритетні напрямки надання коштів на основі інформації від ООН та інших партнерських організацій, а також на основі власних досліджень.

– Як функціонує система гуманітарної допомоги ЄС? Ви співпрацюєте з партнерськими організаціями чи ЄС безпосередньо надає допомогу людям?

– Особливістю ECHO є те, що ми маємо визначені організації-партнери, які підписали угоди про рамкове партнерство з Європейською комісією та ECHO. Ми співпрацюємо з такими партнерами – наприклад, Червоним Хрестом, агенціями ООН, Міжнародною організацією з міграції тощо.

– Які організації є вашими партнерами в Україні?

– В Україні ми співпрацюємо з Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, організацією "Врятуймо дітей" (Save the Children),  Норвезькою радою у справах біженців, Данською радою у справах біженців, організацією "Людина в біді" (People in Need), Агентством ООН у справах біженців, Всесвітньою продовольчою програмою, ЮНІСЕФ, Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною організацією з міграції та іншими.

Окрім цього, безпосередню допомогу надають також держави-члени ЄС та інші країни.

– Тобто якщо хтось в Україні отримує допомогу від ЮНІСЕФ, наприклад, це можуть бути гроші ЄС?

– Так, звичайно.

– В Україні зараз понад 600 тис. внутрішньо переміщених осіб, і кожна з них має різні потреби – у житлі, харчуванні, транспорті тощо. Як ви обираєте пріоритети, на які саме потреби відреагувати?

– Звісно, ми не можемо охопити всіх потреб. Наші пріоритети – це, зазвичай, надання життєво необхідної допомоги, щоб люди не опинились на вулиці, не мали проблем зі здоров'ям і т.д. 

Уявіть, що ви питаєте лікаря, що він робитиме, якщо стане свідком дорожньої аварії, коли у постраждалих сильна кровотеча. Хіба він даватиме потерпілому аспірин, щоб вгамувати головний біль? Ні, він спочатку зупинить кровотечу. І, зупинивши кровотечу, він повезе потерпілого до лікарні. Іншими словами, є першочергові кроки, які слід зробити.

Пріоритети ECHO залежить від конкретної ситуації - так само, як лікар лікує кожного пацієнта залежно від його хвороби. Допомога ЄС може передбачати, наприклад, прямі грошові виплати, медичну допомогу тощо.

– Як ви слідкуєте за належним використанням коштів?

– Ми надаємо кошти ООН, Червоному Хресту або іншим визнаним громадським організаціям. Власне, саме для цього і потрібне представництво ECHO в Україні. Завдання представництва – моніторинг виділених коштів.

Ми їдемо на місця для зустрічей з тими, хто отримує допомогу. Існує ціла система, яка дозволяє перевірити, чи дійсно кошти надійшли за призначенням.

– Чи зазнаєте ви бюрократичних перешкод у своїй роботі в Україні?

– Були деякі нюанси, пов’язані із застосуванням законодавства, що дозволяє надання швидкої гуманітарної допомоги. Були хороші ініціативи (наприклад, закон про внутрішньо переміщених осіб). Однак ще залишаються нерозв'язаними питання, пов’язані з оподаткуванням тих, хто отримує допомогу, та гуманітарних організацій.

Я хочу наголосити, що нашою метою є допомога мирним громадянам, що постраждали. Чим більший доступ ми матимемо до цих громадян, тим краще ми можемо надати допомогу, доки не пізно. Бо, зрештою, найважливіше наше завдання - спасіння людських життів.

Інтерв’ю опубліковано у співпраці з Бюлетенем Представництва ЄС в Україні.