Колишній прем'єр-міністр Естонії Юхан Партс є одним зі світових лідерів, що зараз консультують Україну у впровадженні реформ. Його досвід важко переоцінити - окрім посади голови уряду, в бекграунді Юхана Партса є і посада міністра економіки та комунікацій. Відповідно, він доклав руку до нинішнього статусу Естонії як одного зі світових лідерів із впровадження e-goverment. 

Як і багато західних експертів високого рівня, Партс певен - Україні треба робити швидкі реформи, що будуть помічені суспільством. Але він також попереджує, що повільність роботи українських реформаторів вже є проблемою у відносинах з ЄС. Щоб вирішити цю проблему, українському уряду потрібно не лише пришвидшитися, але й приділити більше уваги "піару" реформ. 

– Естонія знана своїми реформами. У чому їхній головний секрет, який може використати Україна?

– Так, у нас доволі унікальний досвід. Зокрема, актуальною для України може бути теза, що жодне суспільство не здатне проводити забагато реформ за один проміжок часу.

Відтак, мені здається, потрібно змінити логіку проведення реформ – тобто розставити пріоритети.

Я багато бував в Україні, і те, що я скажу – дуже суб’єктивна думка, але мені здається, що реальний фокус має бути на тому, які реформи мають якось торкнутися або змінити мислення людей.

Друга думка – спрощувати, спрощувати і ще раз спрощувати! Коли я слухаю всі ці розмови про реформи, вони видаються надто складними. Самі реформи, можливо, і дійсно складні, але нам слід простіше говорити про те, для чого ця робота потрібна і які критичні бар’єри ці реформи можуть зняти. Це треба виправляти дуже швидко. І люди мають розуміти: "Ось воно, зроблено".

Третя думка – і це мене дуже турбує:

ключове питання полягає в тому, скільки ще буде відкрите нинішнє вікно можливостей.

Це дуже серйозне питання. І його треба розглядати з європейської і національної точок зору:  з одного боку, маємо набратися терпіння, бо ці зміни реально потрібні Україні, і ситуація настільки унікальна, що швидко їх очікувати не можна – тому слід бути терплячими.

Однак, з іншого боку, в ЄС дедалі більше скепсису щодо нової української влади.

– Як же тоді діяти в такій складній ситуації?

– Пріоритетними мають бути фундаментальні питання: демократія, верховенство права і розвиток громадянського суспільства. Якщо їх не реалізовувати, а тільки говорити про них, ситуація лише погіршуватиметься.

Я гадаю, що пріоритет один: вам треба подолати рак під назвою "корупція". Це рак, і як у випадку з людським організмом, його необхідно реально лікувати. Якщо цього не робити, імітація все одно буде неможливою.

Це європейське бачення, і рішення багатьох проблем в країні виходить з того, що ви знаєте базовий принцип. Ззовні всі очікують на потужний меседж, який збігатиметься з діями – про те, що ви лікуватимете рак.

Якщо цей меседж прозвучить, Україна, я думаю, зміниться і процвітатиме.

– Ви стверджували, що реформа держзакупівель може суттєво змінити ситуацію в Україні. Чому саме вона?

– Тут ідеться не тільки про економію коштів. Ця реформа дозволить забезпечити оптимальну конкуренцію ціни і якості. Це може дати необхідні інвестиції, адже жодна країна не може розвиватися, не будучи частиною глобалізованої економіки.

Для перезапуску економіки необхідні нові інвестиції. Чому ніхто не інвестує в Україну? Можу сказати від імені європейських компаній – через відсутність цих базових моментів.

– На які моменти ви ще радите звернути увагу?

– Захист інтелектуальної власності, рівноправне ставлення до усіх – це запорука розбудови базових інституцій і боротьби з корупцією.
Інший момент – необхідно правильно збирати податки. Якби нам довелося оцінювати податкові ризики залежно від розміру тіньової економіки, то ризики ці будуть величезними, але вони існували завжди і всюди.

Якщо ж Україна зможе зупинити корупцію і створити професійні податкові та митні органи, ви швидко вирішите свої економічні проблеми та зможете відмовитися від допомоги МВФ.

Ось що означає для України відкритися для інвестицій.

– Чого ще не вистачає Україні?

– Дуже не вистачає мейнстримних партій. Це і ліві соціал-демократи, і праві консерватори, і ліберальні партії.

Таких партій в Україні не існує, але вони дуже важливі! Не можна під кожні вибори створювати нову партію і голосувати за неї.

Друге – фінансування партій. Я думаю, що за наступні 10 років вам треба зробити так, щоб мейнстримні партії фінансувалися з державного бюджету. Це дозволить заборонити будь-які приватні пожертвування на виборчі кампанії. Тоді вибори стануть справедливою конкуренцією – як у бізнесі. Це абсолютно необхідний крок, і в Європі всі це знають.

І остання ремарка – ви згадали про реформу державної служби. Основна ідея – провести чітке розмежування між професійністю і політичною складовою. І зараз ключове питання, наскільки я розумію, – чи буде ця реформа схвалена. Державні службовці мають бути незалежними від будь-яких політичних впливів. Відбір має проводитися на конкурсних засадах.

– Чи здатні ці реформи дати швидкий економічний ефект? Або хоча б спонукати ЄС збільшити допомогу Україні?

– Проблема в тому, що все залишається на словах. Європа втомилася.

Ми не можемо керувати вашою країною. Тому я говорю про приватні інвестиції, які мають стати головним джерелом вашого розвитку.

Усі ці факти – що у вас багато інженерів, досить хороший рівень освіти, великий внутрішній ринок, багато природних ресурсів – це чимало факторів, важливих для розвитку будь-якої країни, але вони просто не працюють через корупцію.

Запустіть їх – і ви побачите зміни. 

Автори: Любов Акуленко, Аліса Рубан, експерти інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

Інтерв'ю організовано в рамках проекту #UkraineReforms, який реалізується Центром європейських студій імені Вілфреда Мартенса, Київською школою економіки, Реанімаційним пакетом реформ та ініціативою "Сильніші разом!".