Від 18 липня місія ЄС з прикордонної допомоги Україні та Молдові (EUBAM) працюватиме без керівника – її нинішній очільник Франческо Бастальї, який став до роботи лише навесні 2014 року, вже в травні 2015 року оголосив, що має намір піти з посади.

Причини своєї відставки він не деталізує, запевняє лише, що йдеться про особисті, а не про робочі мотиви. А для того, щоби несподівана відставка не зашкодила роботі місії, Бастальї лишився в Одесі, де розташована штаб-квартира EUBAM, ще на два місяці. Скоро ЄС має визначити нового дипломата, відповідального за діяльність на українсько-молдовському кордоні, а 17 липня був останній робочий день Бастальї в Україні.

Зважаючи на те, що перед відставкою дипломати часом стають більш відкритими, "Європейська правда" поспілкувалася з керівником європейської місії про ситуацію на кордоні та про реформи у сфері відповідальності EUBAM.

* * * * *

– Ситуація на кордоні за час вашої роботи суттєво змінилася. Було чимало повідомлень, що Україна відмовляє у перетині кордону великій кількості людей, які їдуть з Молдови.

– Зміни є, але вони стосуються саме придністровської ділянки кордону. Мені не відомо, щоби на інших частинах кордону були схожі зміни, окрім хіба що сезонних коливань.

Водночас на придністровській ділянці Україна з мотивів безпеки – і це можна зрозуміти – зробила жорсткіший контроль.

Жорсткі заходи поширюються переважно на власників російських паспортів. Чоловікам віком від 18 до 60 років, які намагаються в’їхати в Україну, доводиться проходити дві лінії контролю. Але це Україна зробила не за нашою порадою. Це внутрішнє рішення, яке цілком зрозуміле, зважаючи на ситуацію в регіоні.

З кінця року ми теж майже вдвічі збільшили свою присутність на придністровській ділянці кордону. Це довелося зробити з трьох причин. По-перше – щоб переконатися, що навіть за посиленої процедури контролю її якість відповідатиме європейським вимогам та правилам. Друга мета – збирати реальну інформацію про ситуацію на кордоні, зокрема – для європейських урядів.

І є третій мотив – запобігти небезпечному розвитку подій.

Бо ж очевидно, що коли на місці є багато представників ЄС, то стороні, яка, імовірно, планує некоректні дії на кордоні, доведеться замислитися, чи варто це робити зараз.

– Наскільки ці зміни вплинули на відмови у в’їзді іноземців в Україну?

– По-перше, кількість людей, які перетинають кордон, за останні півтора роки сама собою суттєво знизилася.

А кількість тих, кому відмовили у в’їзді через подвійний контроль, досить невелика – 0,8–1,2%.

Хоча ця частка дуже коливається. Приміром, наприкінці квітня з української сторони було значно більше відмов у в’їзді – очевидно, через очікування, пов’язані з річницею одеської трагедії.

– Тирасполь звинувачує Україну також у блокаді руху товарів. Чи це правда?

– У вересні минулого року справді були проблеми – через більш жорстку позицію України та Молдови на нетривалий період були складності у ввезенні до Придністров’я будь-яких товарів.

Але коли це сталося, багато хто, в тому числі ЄС, висловили своє занепокоєння Києву та Кишиневу і ситуація поліпшилася. Наразі переважна кількість товарів перетинає кордон так, як і раніше, але є виняток: підакцизні товари, тобто цигарки та алкоголь.

Україна заборонила ввезення цих товарів через придністровську ділянку, це дозволено лише через інші частини молдовського кордону. Придністров’я каже, що це – порушення світових торговельних норм і що тепер завезення цигарок та алкоголю стало значно дорожчим, бо доводиться долати більшу відстань.

Ми розуміємо Україну, розуміємо, що вона хоче боротися з контрабандою, але те рішення, яке обрав Київ, точно не є ідеальним.

Є інші варіанти, і один з них дискутується зараз – забезпечити присутність молдовських митників на придністровському кордоні, припустимо, в пункті перетину Кучурган, і дозволити ввезення всіх товарів через цю точку.

– В Україні вважають, що контрабанда підакцизних товарів – не найбільша біда Придністров’я. Значно небезпечніша – контрабанда зброї, набоїв чи вибухових матеріалів. Чи реальною є ця загроза?

– Ні, я не згоден з такою думкою про контрабанду зброї.

Ми співпрацюємо з українськими партнерами і вважаємо, що немає значного обсягу такої контрабанди, і наші українські партнери так само не бачать такого потоку, навіть в нинішній безпековій ситуації. Перешкоджання цій контрабанді – це те, що перебуває під нашим чітким наглядом.

Так, зараз є серйозна проблема незаконного обігу зброї, це факт – дуже багато зброї опинилося на чорному ринку. Але погодьтеся,

нині значно більшою є імовірність, що зброя потрапила зі Сходу України, аніж що вона була переправлена контрабандою через державний кордон.

– Повідомляється, що на нашому кордоні з Придністров’ям з’явилося також фізичне, бойове посилення – зокрема, вогневі точки з кулеметами. Ви підтримуєте такі заходи?

– Важливо розуміти, що ми не відповідальні за, так би мовити, військові питання, наша діяльність не дотична до фізичної охорони кордону. Мета місії ЄС – забезпечити юридичну та технічну експертизу, допомогу щодо процедури перетину кордону. Тому ми не могли давати поради з цього приводу.

Хоча дійсно, нам відомо, що є посилення кордону. Повідомлялося, що до прикордонників доєднався один батальйон Нацгвардії – вони долучені до патрулювання кордону і до роботи на деяких пунктах пропуску. І ми бачимо це посилення, бо ми теж присутні на кордоні.

Але що стосується додаткового озброєння та обладнання – я не маю змоги надати такі дані.

– Щодо реформи митної служби – чи беруть до уваги ваші поради, чи коректно йде реформа наразі?

– Ми не чекали, що Україна матиме принципово нову митницю вже за рік після початку реформи. І ми розуміємо, що неможливо змінити митні процедури, не змінивши персонал.

Але за рік, поки я тут працюю, змінилося три глави митної служби. Це я кажу про вищий рівень, а в Одесі мені довелося працювати з дев’ятьма керівниками регіональної митниці! Тож часом ми бачимо не зміну процедур, а просто ротацію людей.

Поза тим ми даємо свої поради. Зараз на розгляді перебуває профільний законопроект, і у нас викликає питання рівень змін у роботі митниці. Якщо не вдаватися в деталі, то пропонується, зокрема, позбавити митницю деяких повноважень, які вона, на наш погляд, повинна мати – за європейськими стандартами.

Та я зверну увагу на інше.

Схоже, що чинний український уряд – так само, як і попередні уряди – сприймає митницю переважно як джерело бюджетних надходжень. Це хибний підхід.

Так, поповнення бюджету є важливою частиною роботи митниць в ЄС, але це не означає, що треба закрити очі на виконання інших завдань.

Є правоохоронна функція, просування торгівлі на користь бізнесу.

Ми обговорюємо це з представниками уряду, піднімаємо це питання.