Лоуренс (Ларрі) Саммерс, навіть попри відсутність офіційного статусу, залишається одним із найвпливовіших американських економістів. Достатньо нагадати, що у 2010 році він очолював Національну економічну раду, керуючи якою, за словами Барака Обами, "допоміг вивести країну з глибин найгіршої рецесії". А у 2013 році він вважався найімовірнішим кандидатом на посаду голови Федеральної резервної системи, але відмовився від неї. 

Авторитет Саммерса значною мірою сприяв переговорам українського уряду щодо реструктуризації державного боргу. Зокрема, його колонка у Financial Times про неминучість українського дефолту в разі відсутності згоди кредиторів на реструктуризацію стала найпотужнішим аргументом на користь України. 

Тема української реструктуризації і зараз, здається, найбільше цікавить Саммерса. Він ліниво дає відповіді на питання про світову економіку, але "заводиться", тільки-но мова заходить про Україну та реструктуризацію кредитів. 

Розмова відбулася під час 12-ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES). На цьому форумі Саммерс оголосив одну із найгостріших заяв. За його словами, фінансова підтримка України є найбільш вигідним вкладенням капіталу для Заходу. Адже якщо Україна програє, витрати на світову безпеку зростуть набагато більше.  

– Насамперед, як ви оцінюєте реструктуризацію держборгу, яку було проведено Україною?

– Я близько 30 років аналізую, як різні країни реструктуризували свої борги. Можу впевнено стверджувати – дуже рідко, якщо колись взагалі було, щоб країна так вдало і так швидко уклала подібну угоду, як це зробила Україна.

Українська угода стосується не лише скорочення понад $5 млрд основного боргу. Відповідно, український уряд зможе більше вкладати в економічне зростання, що має приваблювати приватні інвестиції. Це також створює базу, щоб уникнути сплати надзвичайно дорогого російського боргу в $3 млрд.

Саме тому я повторю – ця угода заслуговує на нашу підтримку, а головне – її має підтримати український парламент.

Треба розуміти: якщо Україна не підтримає цю угоду, наслідки можуть бути справді катастрофічними.

Не буде ані підтримки від МВФ, буде припинена підтримка з боку країн "великої сімки" та "великої двадцятки". Зрештою, такий крок призведе до того, що Україна залишиться в ізоляції. Саме тому хочу пояснити – угода є ключем до набагато більшої підтримки.

– А як щодо спеціального інструменту, включеного в угоду про реструктуризацію, за яким у разі суттєвого зростання української економіки ми будемо вимушені віддати кредиторам набагато більше, ніж вони зараз готові списати?

–  Я дуже уважно вивчив цю умову. Вважаю, що ця норма аж ніяк не впливає на те, що угода в цілому є дуже вдалою для України. Угода не містить непередбачуваних платежів протягом найближчих п’яти років. А на наступні п’ять років передбачено дуже невеликі виплати.

По-друге, повертаючись до вашого питання, якщо впродовж 20 років українська економіка щороку зростатиме на 4%, кредитори отримують лише 3% від цього зростання.

– А якщо зростання буде більшим?

– За таких обставин Україна зможе викупити назад ці борги. Більш того, я певний, що за дуже низькою вартістю. Або ви можете провести повторні переговори з кредиторами про реструктуризацію. Подібні прецеденти вже були. 

Знову ж таки – існує багато способів, щоб не зробити обслуговування державного боргу тягарем.

Саме тому я і стверджую, що Україна виторгувала собі набагато кращі умові, ніж свого часу Аргентина, чи навіть зараз – Греція.

– Навіть краще, ніж Греція?

– Дійсно, Греція отримала набагато більше грошей, ніж Україна. За цією логікою, МВФ та ЄС мають дати Україні більше грошей, ніж вони перерахували.

Але якщо порівняти ці суми з ВВП України та Греції, то розрив буде вже не настільки великим.

– Допомогу Греції часто критикують – вони отримували кошти лише для виплати боргів, але не для стимулювання економіки. Подібна політика зараз ведеться і щодо України…

– Найголовніше, що Україна має набагато потужнішу економічну стратегію, ніж Греція. Я спілкувався із українськими урядовцями. Вони показали, що беруть на себе дуже добрі зобов’язання і вони віддані справі реформ.

Коригування цін на енергоносії – це позитивний крок. Тепер я сподіваюсь на успішну реалізацію анонсованої податкової реформи. Саме тому я говорю – не дивіться на Грецію!

Греція – це дуже сумна історія. Натомість Україна має потенціал стати історією успіху.

– Ваша порада уряду – яку стратегію обрати щодо російського боргу?

– Україна може і мусить наполягати, щоб російський борг було реструктуризовано так само, як відбулося скорочення інших боргів. Це означатиме, що найближчими роками не буде виплат по основній частині боргу. Міжнародна спільнота підтримає Україну в цій вимозі до РФ. Але, знову ж таки – Україна може наполягати на цьому лише за умови схвалення угоди про реструктуризацію боргу.

– Чи є сенс вимагати визнання цього боргу як політичного?

– Краще за все просто скоротити цей борг, зробивши його звичайним. Це дозволить ставитися до нього, як до будь-якого іншого.

Я не думаю, що Україні варто ставити питання так, щоб зовсім не платити за цим боргом. Гадаю, що довести таку позицію буде набагато важче. Але тут я не певний, багато чого залежить від деталей угоди.

– Добре, якщо говорити про українські реформи, коли їхні результати будуть помітні не лише фахівцям?

– Перш за все, якщо дивитися хронологічно, то зараз вже помітно – українська економіка стала більш потужною, більш здоровою, та менш вразливою щодо тиску Росії, ніж рік тому.

Інколи потрібно подивитися назад, щоб побачити результат.

Хоча не варто сперечатися – військовий конфлікт перекриває ті здобутки, які ви отримали за минулий рік.  При цьому я налаштований оптимістично – певний, що реформи найближчих 12-13 місяців будуть більш ефективними та вражаючими, ніж те, що робилося за минулий період.

З іншого боку, якщо українці зараз зупиняться у процесі реформ, то втратять довіру західних партнерів, відновити яку буде досить важко.

– Щодо Росії та дії проти неї західних санкцій. Чи погоджуєтесь ви з оцінкою Барака Обами про те, що російську економіку повністю зруйновано?

– Ні, вона ще не в руїнах. Проте Росія сплачує ціну за порушення міжнародного права – напад на Україну, а також за погіршення економічних відносин із США та Європою.

Все ж із цієї ситуації має бути знайдений вихід. Але знаходженню цього виходу сприяє і дія санкцій – нинішні дії російського керівництва не відповідають цьому виклику, – а також ціни на нафту, які, очевидно, продовжать падати.

– Яким має бути термін дії санкцій, щоб РФ змінила свою політику?

– Не треба перебільшувати дію санкцій. Проте вони мають залишатися рівно стільки, скільки Росія підриватиме систему світової безпеки. В цьому питанні сумнівів немає.

– А як щодо цін на нафту? Чи дійсно ми входимо у довгостроковий період низьких цін на енергоносії?

– Головне, що існують фундаментальні причини, що сприяють зменшенню світових цін на нафту. Ми бачимо відродження виробництва нафти у світі, добичу сланцевої нафти в США, також надходження нафти з Ірану та збільшення видобутку в Іраку. Додатково на ціни впливає слабка дисципліна в ОПЕК, а також гальмування економічного зростання, що зумовлює низький попит на енергоносії.

Хоча прогнозувати ціни на нафту надзвичайно важко, таке співвідношення попиту та пропозиції вказує на фактори, що впливають на зменшення цін.

– Чи стане це ренесансом для економік розвинених країн?

–  Низькі ціни дають поштовх економіці та змогу створювати нові робочі місця. Наприклад, це стосується економіки США.

– І при цьому МВФ та Світовий банк щоразу погіршують свої прогнози зростання світової економіки!

– Було би помилкою не визнавати поступ економіки США. Але при цьому існують певні хиби глобального попиту.

Вони пов’язані з тим, що у глобальній економіці все більше людей, які з різних причин хочуть заощаджувати. Відповідно, все менше людей, які хочуть витрачати та вкладати кошти.

Все це призводить до того, що кошти все менше вкладаються в економічний розвиток. Натомість багатство зараз вкладається в стерильні активи – золото або землю, ціни на які зростають. Це додатково збільшує фінансову нестабільність.

– Останні події на китайському ринку – що це? Новий спалах кризи чи події локального рівня?

– Поки можна сказати, що це саме китайська криза, а не світова. Але, безумовно, Китай здатен вплинути і на інші країни, насамперед – як виробник товарів.

– І наостанок – порада для України. Що робити невеликій та вразливій економіці у нинішньому нестабільному світі?

– Продовжуйте реформи. Додайте до реформи енергетичних тарифів податкову реформу, проведіть рекапіталізацію банків та займайтеся реформою підприємництва. Ну і, звісно, знищуйте корупцію та проводьте судову реформу.

Якщо ви будете просуватися цим шляхом, ви здивуєтеся, скільки у світі – навіть зараз – інвестори мають вільних коштів, які можуть прийти до вас і стимулювати економічне зростання. 

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"