В понеділок розпочнеться перший візит до України генсека НАТО Єнса Столтенберга. Його приїзд планували вже давно – він міг відбутися ще навесні, та плани змінилися.

Водночас рівень та наповнення нинішнього візиту доводить: іноді краще зачекати та отримати більше.

Столтенберг не лише проведе "джентльменський набір" зустрічей з керівництвом країни, не лише відкриє спільні навчання України та НАТО, але й візьме участь в засіданні РНБО та підпише договір про відкриття – вперше за часи Незалежності – дипломатичного представництва НАТО.

Напередодні цього візиту в.о. керівника місії України при НАТО Єгор Божок розкрив деякі деталі майбутніх переговорів. І якщо наміри України про інтеграцію українського ВПК та промисловості країн НАТО будуть реалізовані, це стане справжньою, а не удаваною перемогою.

Про це та інше – в інтерв’ю дипломата "Європейській правді".

"Ми розраховуємо, що НАТО допоможе відбудувати Військово-морські сили"

–  Вже оголошено, що під час візиту генсека Україна та НАТО підпишуть певні документи. Про що саме йдеться?

–  Буде угода про представництво НАТО в Україні. Також підпишемо Дорожню карту співробітництва у сфері стратегічних комунікацій. Ідеться також про документ про поглиблення обороно-технічної співпраці.

Та й взагалі, потрібно систематизувати всю нашу взаємодію з реформування сектора безпеки й оборони України, яка зараз відбувається, обговорити наші додаткові потреби і, можливо, започаткувати нові програми і проекти НАТО з підтримки України у реформуванні сектора безпеки та оборони.

Ще одна важлива деталь.

Генсек разом з президентом України відкриє навчання Україна-НАТО з цивільного захисту на Яворівському полігоні. І це буде вперше в історії партнерств НАТО, коли очільник Альянсу відкриває навчання в країні-партнері.

– Чого конкретно ми будемо просити у НАТО для модернізації армії – поза тим, що вже надається Україні?

– По-перше, треба розуміти, що НАТО вже ухвалив рішення підтримувати Україну, посилювати її обороноздатність, в тому числі у зв’язку з цією нечуваною агресією з боку Російської Федерації. Причому НАТО обрав для себе найскладніший напрям – реформування "хребта" української армії, а саме системи командування і управління, а також логістики і стандартизації.

Звучить воно коротко, а насправді означає серйозну роботу, глибинні зміни і перетворення. Тому трастові фонди НАТО, вже створені для України, маємо сподівання, діятимуть досить довго – до моменту, поки командна структура збройних сил України не буде реформована повністю у відповідності до найбільш прогресивних світових стандартів.

Крім того, внаслідок агресії  були майже повістю зруйновані деякі наші спроможності  в оборонній сфері, наприклад, військово-морські сили. Звичайно ж нам їх треба відбудовувати.

Треба робити це за сучасними стандартами.

Це є одним із напрямів, в якому ми розраховуємо на додаткову допомогу НАТО.

Ще одна болюча проблема – це розмінування. Підтримувані Росією терористи діють поза всіма правилами гри, лишаючи по собі замінованих території, об’єкти і тому подібне, це не секрет. І наших національних ресурсів тут не вистачає, тому ми також розраховуємо на підтримку НАТО, яка дозволила б розвинути далі нашу національну систему протимінної діяльності.

"Якщо ми втілюємо стандарти НАТО, то буде потрібна їх порада"

–  Вже оголошено, що відбудеться засідання РНБО за участю генсека. В чому суть, навіщо це потрібно?

– Реформування сектора безпеки і оборони є одним із основних завдань Радбезу. 

Водночас найбільша допомога в реформуванні сектору безпеки і оборони України надходить саме від НАТО. Тому проведення цього засідання є логічним і необхідним. Треба обговорити досягнуте, узгодити плани на майбутнє і можливі додаткові ініціативи, проекти в рамках співпраці України з НАТО.

– Але РНБО – це перш за все не місце зустрічі, а механізм ухвалення рішень. Тому, як я розумію, без інтеграції структур НАТО з РНБО ефекту не буде, буде лише разова розмова з генсеком.

– Я б тут говорив не про інтеграцію, а скоріше про оптимізацію вже існуючої взаємодії, щоби пришвидшити її ефект. 

Ми маємо за результатами цього засідання узгодити конкретний план роботи та дієвий алгоритм взаємодії структур сектора безпеки і оборони України з профільними органами НАТО задля проведення реформ.

– Чи буде процедура участі НАТО в ухваленні чи розробці рішень?

–  Ні, це завжди було, є і буде національною прерогативою. Водночас наші національні рішення, доручення і тому подібне треба було б координувати з профільними експертами НАТО.

Бо якщо ми вирішили втілювати в себе стандарти НАТО, нам буде потрібна порада тих, хто ці стандарти формує. 

Такі консультації не будуть "обов’язком". Рішення, що обговорювати, а що ні, залишатиметься національною прерогативою. Водночас логічно було б проводити консультації з НАТО на тих напрямках, де ми маємо конкретні проекти і програми взаємодії з Альянсом.

І тут в нагоді буде відкриття представництва НАТО. Нарешті ми отримаємо повноцінне представництво Альянсу як міжнародної організації в Україні – таке, яким, наприклад, є представництво ЄС.

Ми розраховуємо, що це потягне за собою збільшення його ресурсу, кадрового потенціалу і обсягу роботи, яку може проводити представництво НАТО в Україні.

"Бюджет Russia Today в сто разів більший за бюджет нашої контрпропаганди"

– Чи буде створений трастовий фонд з контрпропаганди, про який Україна вже просила партнерів з Альянсу?

– Я не готовий зараз говорити про те, в якій формі буде започаткований проект з цього питання, але можу стверджувати однозначно: він буде. Точніше, не так започаткований, як формалізований, оскільки співпраця між Україною та НАТО на зазначеному напряму вже ведеться.

Ми хочемо від Альянсу поєднання зусиль і ресурсів, тому що очевидно, що на сьогодні сили Росії і України в питанні пропаганди і, відповідно, боротьби з нею – нерівні.

За моїми даними, лише бюджет Russia Today в сто разів перевищує бюджет усіх українських структур, які намагаються займатися питаннями боротьби з роспропагандою.

– Зусилля Альянсу будуть спрямовані на діяльність в Україні чи за кордоном? Адже російська пропаганда на території країн НАТО теж є проблемою.

– Я б сказав, що другий фокус буде головним, але ми не залишатимемо поза увагою і українську аудиторію.

Тут треба розуміти, що стандартними методами  боротися з російською пропагандою важко. Росія виділяє на це шалені ресурси, тому ми маємо мислити креативно, потрібні нові підходи і концепції. Має бути нетворкінг, широке залучення неурядового сектора, активу громадськості, якісної преси тощо.

І я переконаний, що цей проект або трастовий фонд буде започаткований вже ближчим часом, і активна частина неурядового сектора України долучиться до його реалізації. Бо на офіційному рівні боротися з пропагандою значно важче, ніж за допомогою суспільних ініціатив, які можуть швидше добратися до умів і сердець людей, яких зомбує пропаганда.

– Наскільки взагалі країни-члени Альянсу усвідомлюють небезпеку, що виходить від РФ? Є думка, що це непокоїть Балтію чи сусідів України, але навряд чи – Грецію або Францію.

– Я не погоджуся з цим.

На сьогодні в НАТО сформульовано дві загрози безпеці Євроатлантичного простору. Перша – російська агресія, друга – ісламський тероризм. А принцип діяльності і роботи НАТО – це дотримання балансу.

Тому я би категорично не погодився з думкою, що НАТО приділятиме більшу увагу одному з цих питань. Увага до них буде однаковою. І про це свідчать кроки Альянсу з посилення власної обороноздатності.

"Якщо буде треба, країни НАТО надішлють до нас свій військовий контингент"

– Ви згадали, що навчання у Яворові будуть особливими. Чим саме?

– По-перше, вони стануть першими в історії НАТО навчаннями в країні-партнері, які відкриє генеральний секретар Альянсу. По-друге, ми очікуємо на цих навчаннях більше тисячі представників держав-членів та партнерів Альянсу.

Масштаб і комплексність цих навчань можна оцінити з того, що на них будуть відпрацьовуватися п’ять сценаріїв.

Перший сценарій – це вибух на вугільній шахті, другий – інцидент на хімічному заводі, третій – терористичний акт або інцидент на залізниці. Четвертий сценарій – це пожежа, у тому числі лісова пожежа. І п’ятий – застосування телемедицини під час рятувальних операцій. В Україні буде продемонстрована американська система телемедицини.

Як ви можете зрозуміти, всі ці сценарії - не нові і не чужі для України.

– Тобто жодна з них не є суто військовою!

– НАТО проводить не тільки військові навчання, таке сприйняття є помилковим.

Суттєву частину роботи Альянсу складають планування на випадок надзвичайних ситуацій і цивільний захист. Є спеціальний комітет НАТО з цих питань, Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи, який один із перших залучається під час усіх масштабних надзвичайних ситуацій, які відбуваються у світі.

Ми намагаємося брати участь в усіх навчаннях, які проводяться НАТО як організацією або країнами-членами та партнерами Альянсу.

Зараз в Угорщині проходять навчання, український контингент бере в них участь. У жовтні український контингент візьме участь у найбільших в історії навчаннях НАТО Trident Juncture.

Звичайно, доводиться враховувати безпекову ситуацію, ми маємо також концентрувати військові сили та засоби для протидії агресії з боку РФ, але ми не можемо зупиняти процес трансформації і досягнення взаємосумісності з НАТО.

– Свого часу Україна допомагала країнам-членам Альянсу, надсилаючи військовий контингент або ж персонал до Іраку, Афганістану. Що кажуть партнери – чи готові вони зробити такий самий крок і в разі, якщо буде запит від України, надіслати до нас своїх військових?

– В цих питаннях є чітко визначена процедура. Члени і партнери Альянсу, в тому числі Україна, надсилають свої контингенти для участі в операціях та місіях Альянсу, які започатковуються рішенням Ради безпеки ООН.

Але якщо в Україні буде затверджена миротворча місія рішенням Радбезу ООН, то я переконаний, що країни-члени і партнери НАТО надішлють до нас свої військові контингенти.

"Треба заповнити те, що ми втратили,
коли припинили оборонно-технічну співпрацю з Росією"

– Ви згадали про зміни в оборонно-технічній співпраці, які готуються. Про що йдеться?

– Ми справді розраховуємо в рамках візиту генсека досягти домовленостей про поглиблення оборонно-технічної співпраці між Україною та НАТО. Рішення будуть спрямоване на модернізацію та реформування оборонно-промислового комплексу (ОПК) України відповідно до стандартів НАТО.

– Про що йдеться? Чи правильно я розумію, що буде поступовий перехід нашого ОПК на натовські стандарти з подальшим експортом продукції ОПК до країн-членів НАТО?

– Перше – це стандартизація. Ми маємо втілити стандарти НАТО в оборонній промисловості України, і про це ми хочемо конкретно домовитися з НАТО, щоб вони нам допомогли це зробити.

Плюс ми говоримо про налагодження кооперацій між підприємствами оборонної промисловості України та підприємствами оборонної промисловості країн-членів НАТО. В тому числі, щоб заповнити те (обсяги виробництва), що ми втратили, після припинення оборонно-технічного співробітництва з Росією.

Звичайно, кінцевою метою такої взаємодії ми бачимо включення підприємств ОПК України у виробничий ланцюжок підприємств оборонної промисловості країн-членів НАТО.

Ми на це розраховуємо, і це тепер – наша кінцева мета.