Пересічні українці як правило, не сприймають Данію як лобіста України – знання про цю державу у нас обмежені.

Та дипломати й міжнародники знають, що Копенгаген насправді є другом Києва. Приміром, нещодавні пропозиції про посилення допомоги Україні вніс саме данський міністр закордонних справ Крістіан Єнсен.

Тому повідомлення Reuters із заявою Єнсена про те, що санкції проти РФ можуть бути скасовані, стало щонайменше несподіваним...

Ця історія набула продовження – згодом міністр у своєму твіттері заявив, що повідомлення Reuters не повністю відбиває його позицію, але чіткого спростування цієї новини так і не з’явилося.

"Європейська правда" мала змогу коротко особисто поспілкуватися з главою МЗС Данії, тому ми спробували розставити крапки над "і".

Ситуація справді виявилася непростою. Ні, ми не втратили Данію – ця країна лишається другом нашої держави. Але Єнсен відверто каже, що не всі країни ЄС дотримуються такої ж позиції, як він.

* * * * *

– Тиждень тому Reuters процитував вашу заяву про те, що в разі бездіяльності України у здійсненні реформ зберегти санкції проти РФ буде важко. Чи це правда?

– Ця фраза була вирвана  з контексту нашої розмови. Насправді я говорив про те, що Україна зробила дуже багато для виконання Мінських угод, а Росія – надто мало. Але Україні дійсно залишилося дещо зробити – зовсім небагато. Так, я дійсно наприкінці зазначив, що Україна має зробити дещо більше.

Та якщо Україна проведе реформи, передбачені Мінськими домовленостями, а Росія продовжить нічого не робити – не забере з української території своїх солдатів, не відведе свою зброю, не буде дотримуватися перемир’я і не віддасть Україні контроль за кордоном – санкції точно будуть продовжені.

– Але все ж таки, чи означає це, що в разі невиконання Україною тієї частини Мінська, яка залишилася, санкції проти РФ можуть бути зняті?

– Перш за все, підкреслю, що ми – Данія – голосуватимемо за збереження санкцій проти РФ доти, доки Росія не виконає всі вимоги Мінських угод. Та водночас в ЄС є країни, які вимагають більшого, коли йдеться про продовження санкцій проти Росії.

Та треба визнати, що

в ЄС є різні думки про те, як багато ми маємо вимагати від Росії. І є різні думки про те, що можна простити і скільки має зробити Україна.

Ми будемо працювати зі свого боку, щоби санкції були продовжені, але Україна так само має зробити кроки зі свого боку.

– Коли ви кажете про кроки, які в ЄС чекають від України – про що саме йдеться? Про конституційну реформу чи про щось інше?

– Так, у тому числі йдеться про конституційну реформу. І це питання дуже чутливе. Але можна говорити, що йдеться в цілому про вимоги Мінських угод. Це дасть нам важіль для того, щоби тиснути на Росію.

Продовжити санкції справді важливо. Але найпростіше це буде зробити, якщо Україна виконає свою частину зобов’язань за Мінською угодою

– Але ми вже не виконали вимогу щодо Конституції – Рада мала схвалити зміни не пізніше січня. Чимало юристів вважають, що тепер конституційна реформа відкладена щонайменше на рік. Чи можна говорити, що в такому разі ми програли цю гру?

– Буде надто радикально говорити, що ви втратите підтримку Європи навіть у цьому разі. Ми розуміємо, що Україна опинилася в дуже непростій ситуації. І ми готові допомагати Україні не лише шляхом санкцій, але також – допомагаючи у здійсненні реформ. І  ми готові докласти свої ресурси та свої знання для того, щоби допомогти Києву.

– В Україні останнім часом сталося чимало подій, які, по суті, є ознаками політичної нестабільності. Яка з них є найкритичнішою для вас? Відставка міністра економічного розвитку Айвараса Абромавичуса чи щось інше?

– Шкода, що міністр Абромавичус пішов у відставку. Звичайно, відставка міністра – це внутрішнє українське питання, але з позиції ЄС важливо, щоби реформи тривали й далі, з новим імпульсом.

– А хто, на ваш погляд, був головною перешкодою у здійсненні реформ? Адже кожна проблема завжди має ім’я.

– Це не моя роль – коментувати, хто міг і хто не міг бути відповідальним за це. Важливо не це – важливо, щоби Україна подолала нинішні перепони на шляху до реформування.

– Будемо відверті: чи означає те, що відбувається, що реформи під загрозою? Чи перетнули ми "червону лінію", за якою буде розчарування країн ЄС?

– Насправді Україна вже пройшла значний шлях у реформуванні суспільства, політичної та економічної систем після Майдану. І я вражений прогресом, який є наразі.

Водночас треба визнати, що Україна має давню "традицію" корупції та непотизму, яку важко подолати за один день.

Зараз процес реформ досяг вирішальної точки, точки роздоріжжя, і я сподіваюся побачити, що у вас знову буде політична воля для того, щоб активно просувати програму змін.

І я вважаю, що ви справді не маєте життєздатної альтернативи – іншої, аніж створення реформованої та модернізованої України.Євросоюз і Данія і надалі надаватимуть суттєву фінансову та технічну підтримку процесу реформ в Україні.

– Нещодавно "Європейська правда" аналізувала документ, присвячений Україні і запропонований Данією для Ради ЄС у закордонних справах. Там виявилося чимало ідей, включно з пропозицією створити посаду віце-прем’єра з євроінтеграції. Як її сприйняла Україна?

– Ідея віце-прем’єра – важлива, але не єдина. Головний наголос – допомогти Україні реформувати систему прокуратури та судову систему.

Я взяв на себе ініціативу розширення підтримки ЄС для процесу реформ після того, як зустрівся з міністром Клімкіним в Копенгагені в листопаді минулого року.

Ця ініціатива є закликом до інших країни ЄС створити помітнішу та орієнтовану на результат підтримку Євросоюзом України, а також краще координувати зусилля ЄС та країн-членів у їхній взаємодії з Україною.

Як поліпшити цю координацію з українського боку?

Можуть бути різні шляхи. Серед них – ідея створення посади віце-прем’єра з питань євроінтеграції.

Але вирішувати, звісно, має український уряд.

Ініціативу Данії Україна сприйняла позитивно, в тому числі – Клімкін привітав її на зустрічі з групою країн-друзів України, яка відбулася 18 січня.

– Які новини щодо безвізового режиму? Чи буде він наданий цього літа і чи проголосує Данія за таке рішення?

– Данія підтримує візову лібералізацію.

Та важливо, щоби Україна виконала свої зобов’язання щодо виконання критеріїв, встановлених Європейською комісією.

Надання безвізового режиму залежатиме від прогресу, який покаже Україна.