Скандал, який вибухнув у Парламентській асамблеї Ради Європи щодо її президента Педро Аграмунта, залишив дещо в тіні іншого учасника поїздки – Жорді Шуклу. Він, як і Аграмунт, є іспанським депутатом; його, як і Аграмунта, вважають другом Азербайджану в ПАРЄ (що має особливе значення з огляду на корупційний скандал, що розгоряється нині в Раді Європи).

А ще він є доповідачем ПАРЄ щодо України та лідером групи лібералів (АЛДЕ) в асамблеї.

Та у розмові з "Європейською правдою" Шукла спробував довести: цей скандал знищив довіру до росіян і про його упередженість до України годі й говорити. Епітети, що він вживає щодо РФ, це підтверджують. І хоча ми не можемо засвідчити відвертість всіх його заяв, та пропонуємо до вашої уваги виклад нашої короткої розмови.

* * * * * 

–  Чи правда, що група АЛДЕ проголосувала за недовіру Аграмунту?

–  Так, це правда. Група, яку я очолюю, підтримала рішення про те, що Аграмунт має піти.

–  І ви також підтримали це рішення?

–  Я сказав про це особисто Аграмунту ще раніше. Ми зустрічалися з ним у форматі президентського комітету (засідання було у вівторок. - ЄП),  і ще тоді я, як глава групи, порадив йому залишити посаду.

–  Ви також разом із ним їздили до Сирії, але ви не йдете з посади. В чому відмінність?

– Тут є велика різниця. Одне питання – керівництво інституцією, і зовсім інше – керівництво політичною групою. Я несу відповідальність перед своєю групою, і після двох зустрічей група АЛДЕ вирішила, що я лишаюся на цій посаді.

–  Хто з вас взагалі стояв за цією поїздкою? Хто з вас порадив іншому поїхати до Сирії?

–  Педро не запрошував мене, як і я – його. Ми обидва мали запрошення від сирійського парламенту. До речі, за два тижні до цього члени Європарламенту також їздили до Сирії, і я сприймав це як загальну міжпарламентську ініціативу.

Ні я не стояв за запрошенням Аграмунта, ані він – за моїм.І на той момент ми не розуміли, якою мірою до цієї поїздки залучені росіяни.

–  Просто видається дивним, що з трьох членів асамблеї двоє – іспанці.

– Це була не найбільша делегація. Найбільше було італійців, четверо (вони не є членами ПАРЄ - ЄП). Що ж до мене, то я парламенті з 2010 року і останні 13 років очолюю комітет у закордонних справах (в Палаті представників Іспанії. – ЄП), і за цей час я відвідав чимало країн, в тому числі ті, що воюють. І поїздка до будь-якої країни жодним чином не може означати підтримку тоталітарного режиму. Навпаки – я за демократію і за права людини.

–  Якщо (або коли) Аграмунт зрештою подасть у відставку, що ПАРЄ чинити далі? Чи потрібно, на ваш погляд, ініціювати подальше розслідування?      

–  Давайте подивимося на правила асамблеї. Справді, є традиція, що президенти ПАРЄ мають повідомляти про свої візити до країн-членів РЄ. Отже, якщо Аграмунт – навіть як приватна особа – відвідує Росію чи Британію, він має повідомляти про це інших членів асамблеї. Але Сирія – не член Ради Європи.

До того ж, ми тут не говоримо про юридичну, лише про політичну відповідальність.

–  Ви є доповідачем ПАРЄ по Україні. Кілька депутатів вже закликали до вашої відставки. Ви йдете з цієї посади чи лишаєтеся?

–  Я говорив із Володимиром Ар'євим, який очолює українську делегацію, і ми домовилися про таке. Я проводжу зустрічі з українською делегацією, ми спілкуємося, і за ними лишається рішення – чи можна говорити про те, що я лишаюся доповідачем. Також мені треба зустрітися з представниками українського уряду і також перевірити, чи немає контроверсійності і чи можу я докластися до того, щоби покращити відносини між Радою Європи та Україною.

Парламентаризм базується на діалозі, тому давайте спершу поговоримо. Ці зустрічі відбудуться у перший тиждень червня, коли  я маю відвідати Україну в якості співдоповідача.

Мені є що їм сказати.

Розумієте, я дізнався дуже багато щодо своєї поїздки до Сирії. І головне – я дізнався багато про здатність Росії маніпулювати і спекулювати. І хоча зараз чимало українських депутатів справді злі на мене, з часом вони зрозуміють, що є й інша думка щодо цього візиту до Сирії.

Що ця поїздка дала також інші наслідки – щодо розуміння сутності Росії.

–  Про що саме йдеться?

–  Цей візит до Сирії зрештою буде корисним, щоби в Європі зрозуміли, наскільки росіяни маніпулюють інформацією. Він допоможе зрозуміти військовий вплив Росії в Сирії.

Зрештою, ці події лише посилили мої співпереживання із українцями у зв’язку з тим, що відбувається на окупованих територіях на Сході України. На територіях, окупованих Росією.

Зараз я розумію, що росіяни маніпулювали мною під час цього візиту.

–  Спитаю напряму: ви отримували якісь кошти від росіян – чи в рамках цієї поїздки, чи раніше?

–  Нуль, нуль, нуль!!! Клянуся іменем моїх дочок.

–  Я питаю це через те, що стосовно Азербайджану такі підозри вже лунають.

–  Щодо Азербайджану відповідь та сама: нуль!!!

Я не розумію, чому поширюються такі чутки і здійснюються такі атаки на мене та інших членів асамблеї. Але я хочу підкреслити: не було такого.

І за візит до Сирії я не отримав нічого.

А сама поїздка була організована сирійським парламентом. Я за рік, буває, відвідую сотню країн. Я був у Югославії у 1990-ті, був у Лівані у найбільш критичні періоди, був на Кубі. Це потрібно, щоби краще розуміти ситуацію в цих країнах.

І мене в ці дні вже питали, чому я не поїхав у Донецьк чи Луганськ, якщо я поїхав до Сирії. І я відповідаю: я був у Донецьку та Луганську в лютому 2014-го, перед війною, і готовий поїхати туди ще, в якості доповідача по Україні, адже це дозволило б мені краще зрозуміти, що відбувається в рамках російської агресії проти України.

– Зараз в ПАРЄ стартував процес розслідування так званого "ікорного скандалу" – звинувачень у корупції на користь Азербайджану. Чи будете ви співпрацювати з групою, що проводитиме це розслідування?

-- Абсолютно!

Так само, як і будь-який член асамблеї, буду зобов’язаний робити це. До речі, мені відомо, що деякі інші делегації намагалися підкупити пана Ар’єва, і я сподіваюся, він про це також розповість.

Ар’єв сказав мені, що якось до нього зверталася вірменська делегація, пропонуючи пляшку доброго коньяку за одне його голосування.

Це – просто приклад, який демонструє, що кожен має бути готовий долучитися до цього розслідування.

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"