З березня підтримкою українського експорту офіційно опікується новий інструмент – Офіс з просування експорту (ЕПО) при Міністерстві економрозвитку.

Втім, неформально Офіс працює вже кілька років, його працівники підготували вже низку бізнес-форумів. Офіційний статус, стверджують в ЕПО, дозволить розширити поле діяльності, зокрема перейти до допомоги окремим компаніям. 

Як бізнесу отримати допомогу ЕПО, кому надаватимуть перевагу та за яких умов у допомозі буде відмовлено – про це ЄвроПравда вирішила дізнатися у керівника Офісу Мар'яни Каганяк.

– Який наразі статус офісу?

– Формально це консультативно-дорадчий орган при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі згідно з відповідним наказом. Офіс – це унікальний приклад ефективної та успішної взаємодії Мінекономрозвитку, проектів технічної допомоги та українського бізнесу.  

– Але працювати ви починаєте тільки зараз?

– Еволюційно ми функціонували в різних форматах. Все почалося з бажання, використовуючи свої знання та досвід, долучитися до процесів змін, що розпочалися в державі, та якісно впливати на майбутнє країни.

В травні 2015 року я приєдналась як волонтер до команди МЕРТ з метою допомогти організувати Українсько-американський бізнес-форум у Вашингтоні. Це була унікальна можливість представити оновлену країну після Революції гідності.

Ми прагнули показати енергетику людей, динаміку змін та створити платформу для комунікування реформ, які здійснює уряд, та промоції України загалом. 

Після нашого успішного волонтерського дебюту в США торговий представник України Наталя Микольська ініціювала створення офісу з просування експорту.

Вдалося зібрати команду професійних однодумців, заручитись підтримкою проектів технічної допомоги для формування невеликої команди та певний час ми працювали більше як непублічний бек-офіс Мініекономрозвитку, провівши серію форумів у Німеччині, Нідерландах, Канаді, Франції та бізнес-місій в Малайзію, Індонезію, Кенію та Танзанію. 

Восени минулого року було досягнуто домовленості з двома проектами технічної допомоги про системну підтримку розбудови та функціонування ЕПО. І з березня ми запрацювали як повноцінна команда зі сталою структурою, сформованою командою із 20 експертів та чітко визначеними пріоритетними напрямками роботи.

– Якими саме?

– Насамперед, це інформація для експортерів: бази даних, аналітичні матеріали та дослідження.

Друге – це освіта для експортерів (тренінги, семінари і т.п.) а також різноманітні онлайн-програми, в тому числі у партнерстві з бізнес-школами.

Інша важлива частина нашої роботи – послуги для експортерів, тобто оцінка їх експортної готовності, первинний консалтинг, робота із запитами експортерів у пошуку бізнес-партнерів чи щодо участі в тендерах за кордоном.

Також ми проводимо роботу з організації подій, що сприяють розвитку бізнесу експортерів, таких як організація торгових місій, участь у виставках, B2B та B2G зустрічі. Щойно ми повернулися з торгових місій до Ізраїлю та Швеції, вже розпочата підготовка до наступних подій, серед яких місії в Канаду, Німеччину та Туреччину. 

– Вся ця діяльність фінансується завдяки грантам чи є й урядове фінансування?

– Офіс розвивається завдяки підтримці фонду Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) та канадского проекту технічної допомоги Expert Deployment for Governance and Economic Growth (EDGE).

А також опосередковано через приєднання до ЕПО команди GPA in UA, яка фінансується німецьким товариством міжнародної співпраці Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).

– В такому випадку Офіс – це волонтерський проект чи все ж таки урядовий? Чого тут більше?

– Наразі ми консультативно-дорадчий орган і ставимо собі на меті спільно з урядом створити інституцію з промоції експорту в інтересах експортерів України, як це успішно працює в різних країнах світу.

Ми вивчали цей досвід і наразі спільно працюємо з МЕРТ, міжнародними та українськими експертами для виходу на найбільш оптимальний та ефективно працюючий варіант такої інституції, беручи до уваги амбітні плани та обмежені ресурси.

– Який саме досвід може бути враховано?

– Кожна така інституція унікальна за своєю моделлю як функціонування і бюджетування, так і взаємодії бізнесу та влади. Дуже часто такі організації є "напівурядовими" і об'єднують спільне розуміння бізнесу та уряду про важливість експорту для економіки країни.

Тому ми продовжуємо опрацьовувати різні міжнародні підходи з тим, щоб вийти на найкраще рішення для успіху українських експортерів. 

Особисто мені подобається, як працює Business France, Ізраїльський інститут експорту та Business Sweden.

Business France, на мою думку, це один з найуспішніших прикладів організації, яка одночасно опікується трьома напрямкам: це промоція інвестицій, промоція експорту і промоція Франції як країни загалом. Агенція була створена вже понад 50 років тому та має понад 70 офісів по всьому світу, де працює понад півтори тисячі бізнес орієнтованих експертів. 

– І там є часткове самофінансування, тобто вони надають послуги, за які беруть гроші? 

– В Business France – так, а от в Інституті експорту Ізраїлю, де ми нещодавно побували – ні.

– Добре, така модель можлива для українського офісу?

– Зараз ми це питання якраз детально вивчаємо, щоб зрозуміти, яка модель буде робочою. В тому числі проводимо стратегічні сесії спільно з іноземними та вітчизняними експертами, торговим представником України, представниками профільних міністерств.

– А із законодавчої точки зору це можливо?

– Так, ці питання також аналізуємо. Наразі треба визначити, як найефективніше і в наших реаліях досить швидко допомагати експортерам виходити на закордонні ринки. Інструменти для цього можуть бути різними, виходячи від рівня готовності кожного з існуючих чи потенційних експортерів.

– Ви будете працювати з окремими компаніями?

– ЕПО вже працює з компаніями, які до нас звертаються. Проте об’єм послуг, до якого ми прагнемо, має бути значно ширшим, щоб допомогти більшій кількості компаній.

Тому паралельно з роботою над збільшенням кількості та якості послуг ЕПО працюємо безпосередньо з експортерами відповідно до їхніх запитів чи потреб.

– Як би там не було, ви не зможете допомогти всім українським експортерам. Яким буде відбір? Працювати лише з малим бізнесом чи з великим, чи, наприклад, тільки з окремими галузями? 

– Зрозуміло, що зараз багато уваги приділяється розвитку малого і середнього бізнесу в країні.

Офіс у свою чергу також значну частину часу та ресурсу зосереджує на підтримці малих і середніх компаній-експортерів за пріоритетними галузями та товарів/послуг, які мають додану вартість.

– Кому в першу чергу? Це інтерв’ю прочитають власники компаній. Кому із них варто вже зараз писати вам, що потрібна ваша допомога? Кому ви відмовите, кому ні? 

– Для цього здійснюється попередня оцінка готовності компанії до експорту згідно з її теперішнім станом. Є низка компаній, яким потрібно починати із загальної інформації про експортні можливості чи освітні програми.

Більш досвідчені проходять спеціальне анкетування, щоб ми могли краще зрозуміти їхні потреби. Якщо йдеться про активних та готових розвивати бізнес – запрошуємо, наприклад, приєднуватись до відповідних торгмісій, шукаємо партнерів за кордоном.

– Освітні програми – це вебінари? 

– Амбіція полягає в створенні загальнонаціональної експортної освітньої платформи.

Ми почали з простих та швидких рішень. Це не лише вебінари, семінари, тренінги, онлайн-курси. Важливо підняти рівень компетенції всіх учасників, задіяних в експортній діяльності.

З досвіду спілкування з компаніями вже є розуміння, у чому є негайні потреби експортерів – зокрема, в різноманітній базовій інформації. І гостроту цієї проблеми зможе зняти експортний портал, який ми плануємо створити до кінця цього року.

– В чому ще ви можете допомогти експортерам? В отриманні сертифікату, в навчанні, в пошуку партнерів за кордоном?

– Кожен мусить робити свою роботу. Комерційна та операційна діяльність, на зразок отримання сертифікату – це робота бізнесу.

Уряд має створювати умови для ведення бізнесу, ЕПО – надавати професійну та безкоштовну інформацію, проводити навчання та роз’яснення, організовувати участь у бізнес-подіях, створювати можливості для пошуку партнерів, якими експортери можуть скористатися.

Але усе, що необхідно для успішної бізнес-діяльності, компанії повинні здійснювати самостійно.

– Але все це – завдання для Мінекономрозвитку!

– Роль міністерства – формувати експортну політику на державному рівні. Мета ЕПО – допомагати українським компаніям бути успішними на міжнародних ринках.

Виходячи з нинішніх реалій, ми ще й одночасно ефективно виконуємо роль фасілітатора (гаранта легкої комунікації) між бізнесом, урядом та проектами технічної допомоги. 

– Добре, якщо я власник компанії, яка зацікавлена в експорті, як мені звертатися до вас і яку допомогу ви зараз зможете мені надати?

– Якщо ви власник чи менеджер, відповідальний за експортну діяльність компанії, вам потрібно сконтактувати з представниками ЕПО у зручний спосіб. Ми надішлемо форму, яку ви заповните, щоб пройти анкетування та потрапити в нашу базу даних. 

Усіма напрацюваннями офісу ви можете скористатися безкоштовно в онлайн-форматі чи офлайн.

Компанії отримують традиційну інформаційну розсилку інформації та анонси подій, які організовує чи співорганізовує Офіс. Також коли до нас надходять запити з-за кордону про пошук партнерів в Україні, ми це відпрацьовуємо та відповідно налагоджуємо контакти між зацікавленими сторонами.

– Які умови?

– Перш за все, представники компанії, з якою ми працюємо, повинні розмовляти англійською мовою або забезпечити переклад, мати веб-сайт компанії та інші інформаційні матеріали, бути готовими до послідовних перемовин з міжнародними партнерами та найголовніше – мати так званий експортний потенціал і забезпечити поставку товару в обсязі та терміни, домовлені з партнером.

Ми рекомендуємо підготувати "базовий набір інформації", який допоможе на комунікаційному рівні розпочати спілкування з партнером за кордоном.

Також компаніям варто попередньо самостійно вивчати ринок та опрацювати пул потенційних партнерів.

Після детального аналізу ситуації, якщо ми бачили неготовність компанії, то просто не рекомендували участь у торгових місіях, одночасно даючи пораду, яку домашню роботу їм необхідно виконати.

– Такі відмови вже були?

– Це не відмови, а рекомендації, виходячи з інтересів бізнесу та орієнтиру на результат.

Адже, наприклад, плануючи торговельні місії, ми відбираємо лише представників певних галузей, орієнтуючись на попит та запит приймаючої сторони.

– Наостанок: чи будете ви займатися глобальним просуванням бренду made in Ukraine? 

– Це необхідно робити. І не лише на державному рівні, але й на рівні асоціацій, бізнесу та кожної окремої людини, яка експортує чи спілкується з міжнародними партнерами. 

Зі свого боку ми розуміємо, що бренд made in Ukraine співпадає із завданнями ЕПО у розрізі просування товарів та послуг, які виробляє Україна. 

Наприклад, з чим часто стикаємось останнім часом – це проблема сучасного представлення України на міжнародних виставках. Завжди виникає проблема з маркетингом, оформленням та позиціонуванням.

Необхідно один раз системно цю проблему вирішити, розробити національний бренд-бук, створивши базові стандарти для використання. Це позбавить необхідності кожного разу вигадувати велосипед – усі матимуть можливість дотримуватись єдиного стилю та рівня представництва, що надзвичайно важливо як для бізнесу, так і для держави. 

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"