"В нашій команді емоцій не буває. Ніколи. Взагалі". Спікер парламенту Молдови Андріан Канду щиро обурився, почувши припущення "Європейської правди" про "емоційне рішення" молдовської влади, яке геть зіпсувало її відносини з ЄС.

Варто погодитися: чинна влада Молдови справді відома раціональністю. Але цього разу, схоже, хтось прорахувався.

Криза спалахнула після виборів мера Кишинева, на яких неочікувано переміг лідер опозиції. Радість переможця тривала недовго: за місяць вибори несподівано скасували. Постфактум. Поясненням Кишинева – мовляв, у всьому винний незалежний суд – у світі не повірив ніхто.

Брюссель зважився на безпрецедентний крок і зупинив усю фінансову допомогу сусідній державі. Лідер правлячої партії Влад Плахотнюк (якого вважають також фактичним керівником держави) перетворився для Європи на такий собі "еталон негативу"... Та ЄС рідко остаточно спалює мости, і тут також лишив шлях для виходу з кризи. Головна умова "розмороження" – проведення чесних та вільних парламентських виборів, які призначені на 24 лютого. Про розклад сил та наслідки виборів у сусідів читайте в статті "Між Кремлем та олігархом: що принесе зміна влади у "захоплену" Молдову".

І у Молдові вважають, що зможуть відновити співпрацю з ЄС.

А у підтримці з боку України там практично впевнені – недарма нинішня влада Молдови безоглядно підтримує Київ у конфлікті з РФ не лише на словах, але й на практиці. Про все це, про проблему Придністров'я та про реальність коаліції з пропутінськими силами читайте в інтерв’ю одного з лідерів держави Андріана Канду для "Європейської правди".

"Йдеться не про Плахотнюка, а про Молдову"

– За три тижні у Молдові пройдуть вибори. На що ви розраховуєте за їх підсумками?

– Я сподіваюся, що зрештою ми створимо проєвропейську більшість і прозахідний уряд.

– От тільки зараз усі прогнози кажуть, що найвищий результат отримують соціалісти.

– А я не впевнений, що вони матимуть перше місце. Вони "падають". Їхня підтримка вже нижча, ніж була рік чи два роки тому, а попереду ще місяць кампанії.

Між Кремлем та олігархом: що принесе зміна влади у "захоплену" Молдову

Погоджуся, соціалісти можуть опинитися першими. Та в цьому разі вони напевно не матимуть голосів, щоби самостійно створити більшість. І ось тоді проявиться роль нашої партії, адже саме ми маємо хист, вміння, досвід створення коаліції. І це буде коаліція із прозахідними поглядами.

(прим: Канду є заступником правлячої у Молдові Демократичної партії, яку очолює вже згаданий Влад Плахотнюк. Детальніше про партійну картину Молдови читайте в статті ЄвроПравди)

– З ким ви будете об’єднуватися?

– Я бачу об’єднання з нашим суперником, опозиціонерами із ACUM. Так, зараз вони заявляють, що не працюватимуть з нами у наступному парламенті, але "ніколи не кажи ніколи". І тому після виборів ми будемо рахувати, думати, шукати можливості долучити представників як ACUM, так і інших незалежних парламентарів.

– Не можу уявити, як ACUM погодиться працювати з вашою партією. А особисто вас вони поставили на одне з перших місць у "списку ганьби" на своєму офіційному сайті.

– Ми так само можемо скласти чорний список щодо представників ACUM – але треба відкласти в сторону емоції та минулі образи.

Йдеться ж не про мене і не про Андрея Нестасе. Йдеться, зрештою, не про Влада Плахотнюка, а про майбутнє Молдови. Тому я вірю, що і вони зрештою віддадуть перевагу інтересам Молдови – а не емоціям і політичним інтересам, чи то інтересам окремих людей.

– Але мости вже спалені. ACUM відкидає співпрацю з вами та називає лідерів ДПМ злочинцями.

– Я все одно не злюся на Майю Санду і не маю нічого персонально проти Андрея Нестасе. Все одно доведеться сідати разом, домовлятися, прописувати принципи, цінності, на основі яких ми зможемо разом працювати в наступному уряді.

Звичайно, якщо вони категорично відмовляться – ми не зможемо їх змусити.

Але давайте почекаємо, що буде після виборів.

– Пригадую останні вибори у Чехії, де перемогла партія одіозного Андрея Бабіша, але всі інші висунули умову – підуть у коаліцію, тільки якщо Бабіша не буде в уряді. Чи можливий схожий сценарій у Молдові?

– Усі варіанти можливі. Я навіть не виключаю можливість уряду меншості.

І законодавство, і демократичні традиції не вимагають від нас мати більшість. Уряд цілком може працювати від партії меншості, якщо буде джентльменська угода з іншими групами в парламенті, що підтримають формування уряду та окремі його рішення, але залишаться за межами уряду.

Саме так сталося в Чехії – і так було у Молдові на початку 2015 року. Тоді коаліція з двох партій, що сформувала уряд на чолі з Габуричем, налічувала менше половини депутатів, але була неформальна домовленість про підтримку з іншою партією, що була за межами коаліції. І це тривало півроку!

"Російська небезпека непокоїть усіх, не лише Україну"

– А коаліція з соціалістами можлива?

– Не бачу такої можливості. У нас занадто великі розбіжності у фундаментальних, критично важливих питаннях.

Приклад – їхнє ставлення до того, що відбувається в Україні. Соціалісти і їхній фактичний лідер, президент Додон, досі не визнали, що Росія незаконно відібрала Крим в України. Досі! А ми від початку це говоримо, називаємо Крим окупованою територією. І у нас справді гарні відносини з українською владою, і гарний прогрес за останні три роки. Те саме можна говорити про наші відносини з Румунією, другим нашим сусідом. Або візьмемо наш європейський вектор і наші відносини з Євросоюзом – у всьому цьому ми принципово розходимося із соціалістами, то як би ми з ними могли співпрацювати?

Тому цієї коаліції я не бачу.

– Отже, ACUM не хоче вас, ви не хочете соціалістів – лишається розпуск парламенту і нові вибори? Дехто каже, що це – найімовірніший сценарій.

– Це нормальний сценарій, таке буває і в інших державах. За конституцією Молдови новий уряд має запрацювати протягом трьох місяців після виборів. Якщо його не вдасться створити – йдемо на нові вибори.

Та хоча я не виключаю такої можливості, ми будемо працювати над тим, щоби його уникнути. Нові вибори принесуть нестабільність – спершу політичну, а потім і економічну. Тому ми будемо робити все, щоби не допустити перевиборів. Але уникнути їх може бути неможливо, якщо партії-переможці виборів відмовляться від переговорів.

Якщо ACUM скаже, хто не хоче з нами навіть говорити, та якщо інші гравці в парламенті не погодяться на уряд меншості – тоді парламент буде розпущений за три місяці після виборів.

– Прозахідна опозиція припускає також сценарій вуличних протестів у разі, якщо, на її думку, вибори будуть фальсифіковані. Вони вже збирають докази порушень.

– Опозиція завжди говоритиме про зловживання чи незаконність, бо вони слабкі, вони від початку перебувають у позиції лузерів. І тому вони або грають роль жертви – або кажуть про порушення. Натомість ми максимально зацікавлені у тому, щоби вибори були всіма визнані як чесні та вільні.

– Хай там як, лідер рейтингів нині – проросійська Соцпартія. Дуже непокоїть, чи не зросте до наступних виборів популярність проросійських сил. Для України буде справжньою катастрофою, якщо ми побачимо "ще одну Росію" на Захід від своїх кордонів.

– І не лише для України. Це питання надчутливе для всього регіону, і для ЄС, і для країн НАТО.

Фото прес-служби спікера

Я нагадаю, Молдова вже має території, окуповані РФ, а саме Придністров’я. І ми зробимо все можливе, щоби запобігти приходу до влади у цій країні будь-кого, хто би поглибив відносини з Росією та створив нову безпекову проблему і для України, і в цілому для регіону.

Росія не повинна отримати дуже важливої ролі у Молдові.

Молдова – це західна держава, з майбутнім у Євросоюзі та з євроатлантичними інтересами. Ми будемо будувати тут західне суспільство, а не аналог того, що ми бачимо в Росії.

– Євроатлантичні інтереси? Ви що, йдете до НАТО?

– Ні, я вживаю слово "євроатлантичні" в сенсі, що у нас має бути стратегічна співпраці як з ЄС, так і зі Сполученими Штатами. За минулі два роки ми справді розвинули потужні, добрі відносини із США.

"Одне рішення суду зруйнувало те, що ми робили три роки"

– Ви згадали про гарні відносини з ЄС за правління вашої команди. Але то було донедавна – все змінилося після скасованих виборів мера Кишинева.

– Наші відносини справді постраждали через емоції після рішення щодо виборів мера.

Але нічого незворотного – після виборів у Молдові та в Європейському парламенті відносини напевно відновляться.

Вибори мера Кишинева в травні-червня 2018 року були позачерговими – після арешту попереднього мера та всієї його команди за звинуваченнями у корупції столиця Молдови лишилася без керівництва. Кандидатка від влади програла, у другий тур вийшли два кандидати від опозиції – Чебан із проросійської Cоцпартії із 41% та прозахідний Нестасе із 32%. Провладні медіа підтримали Чебана, але на голосуванні 3 червня несподівано переміг Нестасе із 52,6%.

19 червня перемогу Нестасе скасував столичний суд, згодом рішення підтвердила апеляція. Підставою для скасування став facebook-пост, у якому Нестасе закликав виборців приходити на дільниці. Попри відсутність закликів за чи проти конкретного кандидата суд визнав цей пост "агітацією", що заборонена у день голосування. Ані повторний другий тур, ані нові вибори так і не були призначені.

У наших стосунках з ЄС можуть бути злети та падіння, можуть бути емоції та брак комунікації, чи якісь упередження. Попри це, майбутнє нашої держави – на 100% в ЄС. Зараз ми асоційовані з ЄС, а одного дня – можливо, вже скоро – станемо країною-кандидатом. Так, багато залежить від того, який вигляд матиме ЄС за 5-10 років, але все одно, це – наше майбутнє.

– Ви взагалі усвідомлюєте, наскільки це зруйнувало довіру з боку ЄС? Адже вибори – це святе.

– Навіть якщо був порушений закон?

– Не можу погодитися, що було порушення, та й у Євросоюзі його не бачать.

– Я юрист, і у мене є питання щодо пропорційності рішення суду. Я все ж вірю, що конкретно тут закон був порушений, але вважаю, що санкція була занадто жорсткою. На мою думку, треба було просто оголосити новий другий тур виборів між тими самими кандидатами.

Але рішення суду повинно виконуватися – подобається воно чи ні.

Так, те, що сталося влітку, справді схвилювало багатьох – в тому числі нас.

(Примітка ЄП: складалося враження, що, перейшовши до спогадів, спікер почав дещо нервувати)

Це рішення суду руйнувало те, що ми робили останні три роки. Того дня, коли воно було винесене, я разом із прем’єром був у Вашингтоні. Він зустрічався з Помпео, у мене були заплановані зустрічі в Конгресі, а ще за чотири дні планувалося засідання правління МВФ щодо кредитування Молдови. Уявіть, як за цих умов нас шокувало це рішення суду!!!

Воно було неочікуване і передусім шкодило самій владі! Усі наші зусилля, всі наші досягнення були зруйновані в одну мить! І довіра до нас також! Але ні я, ні прем’єр не могли цьому запобігти, ніяк! Я ж не візьму телефон і не зателефоную судді, правда? І коли деякі посли телефонували мені чи прем’єру і казали: "Зробіть щось із цим", я відповідав: "Залюбки! Скажіть, що саме, і я відразу зроблю. Але з суддями я говорити не буду, бо це буде порушення закону".

Так, можна змінити законодавство, щоби такого більше не повторювалося, і ми це зробили. Ми скасували правило "дня тиші", яке просто не має сенсу у XXI сторіччі – бо в часи Facebook та інтернету уникнути агітації неможливо. Ми прибрали заборону на ведення кампанії в день голосування, яка, власне, і стала підставою для скасування виборів.

– Маю сумнів, що пост Нестасе із закликом прийти на вибори взагалі був агітацією. Але питання навіть не в тому. Я ж не з Німеччини приїхав, а з України, і чудово розумію межі "незалежності" суддів у наших державах. Не вірю, що вибори мера столиці за такими сумнівними причинами суд скасував не "за дзвінком".

– Окей, давайте тоді я спитаю: хто виграв від скасування місцевих виборів?

– Це не показник. Часом політики ухвалюють рішення, які шкодять їм самим. Бувають і просто емоційні рішення.

– О, ні-ні-ні-ні-ні!

В нашій команді емоцій не буває.

Ніколи. Взагалі. І в команді, і в Демпартії загалом. Поцікавтеся історією та досвідом нашої команди, і ви переконаєтеся: жодне наше рішення не ґрунтувалося на емоціях. Ніколи.

Тому давайте подивимося, кому це було вигідно.

– Виграла від скасування виборів лише одна сила – Росія.

– Повернуся до нашого досвіду. Наша команда – тобто ми разом з прем’єром Філіпом, з лідером партії Плахотнюком – постійно боремося з Російською Федерацією! Наше протистояння з Росією триває останні три роки.

Це ми висилали російських дипломатів, це ми оголошували Рогозіна персоною нон грата. Ми майже щодня повертаємо росіян з нашого аеропорту, забороняючи їм в’їзд до Молдови – починаючи з так званих російських "журналістів" і так далі. Влада Росії відкрила фальсифіковане кримінальне переслідування проти керівників нашої партії, щоби полювати за нами силами Інтерполу. Були погрози нам та нашим родинам.

Погодьтеся, ми не могли ухвалювати жодних рішень на користь Росії.

Наша партія також не виграла – це рішення завдало удару по позиціях, репутації, рейтингах ДПМ. Ми втратили 3-5% популярності. А от Нестасе – виграв. Він постав як жертва, і його популярність зросла.

"Додон? Не звертайте уваги!"

– Перед приїздом до вас я спілкувався з лідером самопроголошеного Придністров’я Красносельським, і він запевнив, що не сприймає жодної опції мирного врегулювання, яка передбачала би возз’єднання з Молдовою.

– Можливо, це його особиста думка.

Вона, звичайно, має значення, адже він – лідер Придністров’я, обраний народом.

Але річ у тому, що вирішувати майбутнє Придністров’я – це питання не лише до Красносельського. Рішення ухвалюватимуть чимало гравців, включаючи, звісно ж, і уряд Молдови. Адже легітимний уряд всієї Молдови – в Кишиневі, а не в Тирасполі. І звісно, у переговорах братимуть участь і Україна, і США, і Росія, ЄС та ОБСЄ. Адже вирішення суперечки щодо Придністров’я – це питання міжнародної ваги.

Між Кремлем та олігархом: що принесе зміна влади у "захоплену" Молдову

І я впевнений, що одного дня – хоча, на жаль, не завтра і, мабуть, не найближчим часом – але у середньостроковій перспективі ми зможемо домовитися про повернення Придністров’я у статусі автономії та про початок реінтеграції. Причому на практиці вона вже почалася – нам треба буде лише продовжити те, що вже ведемо.

– Чи буде в цьому зацікавлена Росія? І на яких умовах?

– Звичайно ж, Росія хоче зберегти контроль у Придністров’ї. Питання в тому, які саме гарантії Росія отримає в обмін на свій відхід з Молдови.

Особисто я вірю: ми можемо домовитися, якщо Росія отримає гарантії невступу Молдови до НАТО, а також гарантії того, що Молдова не об’єднається з Румунією, гарантії того, що російське населення не буде позбавлене прав, які гарантують меншинам міжнародні стандарти – тоді ми зможемо домовитися про міжнародну миротворчу місію у Придністров’ї, а не російську, про вивезення (або ліквідацію) величезного сховища зброї, яке там розташоване. А ми при цьому надамо Придністров’ю максимально широку автономію – ширшу навіть за ту, яку має Гагаузія.

І якщо ця домовленість отримає міжнародне благословення, якщо її підтримають великі міжнародні гравці – то придністровське питання буде вирішене.

– Що буде з рухом Молдови до ЄС?

– А ось тут не може бути жодних дискусій. Це – однозначно наше майбутнє.

У цьому питанні компромісів бути не може.

Це – не та ціна реінтеграції Молдови, про яку може йтися. Якщо з’ясується, що ціна – це відмова від євроінтеграції, то нашою відповідь буде – ні, ми не готові платити таку ціну.

– До слова, один з цінників реінтеграції вже відомий. Це $7 млрд газового боргу перед РФ, накопиченого за ці роки Придністров'ям. Це неймовірно висока сума, вона невпинно росте, і уряд Молдови від нього не відмежовується.

– Поясню. Ще десь 5 років тому був єдиний газовий рахунок у "Газпромі" – це рахунок Молдови. Але зараз облік розділений. Є той обсяг газу, який спожила Молдова – і він досить помірний. Ми виплачуємо "Газпрому" цю частину боргу. І є другий рахунок, на якому накопичується борг Придністров’я – його ми не виплачуємо.

При цьому всі розуміють, і Росія розуміє, що не може просто вимагати у нас сплати цього боргу.

По-перше, це не борг уряду Молдови. Це – борг комерційної компанії "Молдовагаз", дві третини (акцій) якої управляються Москвою. По-друге, якщо одного дня Росія вимагає від нас сплати цього боргу, то ми можемо висунути зустрічну вимогу – про фінансову компенсацію присутності РФ у Придністров’ї та за окупацію 11% території Молдови. Звісно, виникає питання, скільки це може коштувати – але це не проблема, ми знайдемо міжнародну компанію, яка зробить таку оцінку і ми підіб’ємо баланс, хто ще кому у підсумку має заплатити.

– Але чому б вам не зробити офіційну заяву про відмежування від цього боргу – як зробила Україна, коли "Газпром" спробував постачати газ на Донбас за схожою схемою?

– Ми багато разів це говорили.

– Юридично оформленої заяви, яка б знімала це питання, схоже, не було. Жодних публічних згадок про неї немає. Понад те, уряд навіть не став спростовувати заяву президента Додона, коли той нещодавно під час візиту до Москви визнав цей борг.

– Можу запевнити: у газових відносинах з РФ ви скоро побачите багато змін, щойно ми добудуємо газопровід Унгени – Кишинів для постачання газу з Румунії. Він має бути повністю введений в експлуатацію в кінці цього року або на початку наступного. Коли це станеться, ви побачите повну зміну політики, заяв, тональності у відносинах уряду Молдови з РФ щодо постачань газу. Зміниться багато чого, і ви це помітите.

А що стосується Додона – ми на його слова часто просто не звертаємо уваги.

У нього в Молдові є голос, але немає рук. За конституцією його посада – суто символічна, тому в нас немає потреби хвилюватися про його заяви. Так, він літає до Москви чи ще будь-куди. Нещодавно він там сказав, що Молдова стає спостерігачем в ЄврАзЕС. Ми тоді просто заявили – забудьте. Не Додону вирішувати, ким є і де є Молдова.

Рішення у нашій країні ухвалюються урядом та парламентом.

А на Додона ви уваги не звертайте.

Розмовляв Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"