Таня Файон від початку літа обіймає посаду віцепрем’єрки та очільниці МЗС Словенії. Це її перша робота в уряді, однак у європейській політиці вона з 2009 року, коли стала депутаткою Європарламенту.

Відтоді словенка здобула однозначну репутацію політика, що підтримує сусідів ЄС. Наприклад, у 2014 саме її доповідь, підтримана у Європарламенті абсолютною більшістю, забезпечила "зелене світло" на одному з етапів запровадження безвізового режиму для Молдови.

Файон, яка працювала у групі соціал-демократів, у ці роки підтримувала також резолюції щодо України.

Це важливо знати перед тим, як почати слухати або читати це інтерв’ю, у якому окремі заяви (як-то припущення про те, що Україна може втратити бажання воювати) можуть вас здивувати. Треба розуміти, що такі речі можуть лунати також від друзів України у ЄС. І це – реальність, яку необхідно враховувати

Відеоверсія інтерв’ю – скорочена, у ній залишилося найголовніше і вона краще передає емоції.

Детальніша текстова версія інтерв’ю – далі у цій публікації.

"Доки у вас буде бажання воювати – Європа має допомагати зброєю"

– На початку червня у Словенії змінився уряд. Від ваших попередників ми відчували сильну підтримку; прем’єр Янша одним із перших іноземних лідерів відвідав Київ після вторгнення РФ. Що зміниться з новим урядом?

– Уряд справді змінився, але ми не змінили політику стосовно України.

Я приїхала до Києва, щоби підтвердити: ми повністю засуджуємо російську агресію, повністю підтримуємо суверенітет і цілісність України, і будемо підтримувати Україну усіма шляхами.

За минулої влади Словенія надала багато гуманітарної, матеріальної, а також військової допомоги. А зараз ми вивчаємо, що ще вам потрібно, чекаємо запиту від вас, оскільки готуємо новий пакет допомоги для України від нового уряду. Ви можете розраховувати на нас як на друзів та союзників.

Словенія добре знає, що таке війна.

Ми розуміємо, наскільки великою є ціна війни.

Як ви знаєте, на Західних Балканах теж була кривава війна у 90-х, і ми досі відчуваємо її ціну.

А ви зараз воюєте не лише за Україну. Ви воюєте за свободу Європи. Саме тому ми підтримали надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, а сьогодні я пропонувала усім моїм співрозмовникам в Україні: якщо ми можемо хоч якось допомогти у процесі проведення європейських реформ, то будемо раді поділитися досвідом.

– Ви кажете, що чекаєте запиту України щодо необхідної військової допомоги. Але ви вже знаєте, що нам потрібні танки, які нам обіцяли – але вони десь застрягли. Що з ними?

– Я вас виправлю. Коли наш уряд прийшов до влади, у нас не було нічого такого на столі. Точніше, у нас було одне рішення з минулого, яке наш уряд вже виконав – це постачання броньованих машин, які нещодавно прибули до України.

Зараз новий уряд готує новий пакет допомоги, але це питання не у моїй компетенції, ним займається прем’єр. А задача мого візиту – зрозуміти, що потрібно. З України я повертаюся у Любляну одразу на засідання уряду, де повідомлю про ваші потреби.

– ЗМІ повідомляли про проблеми у погодженні з Німеччиною передачі танків для України. Ви як глава МЗС, напевно, мали вести переговори?

– Ні, я не обговорювала військову допомогу, коли була у Берліні. Переговори про це – у компетенції міністра оборони і прем’єр-міністра. І я впевнена, що вони підуть у правильному напрямку, бо Словенія справді підтримує Україну.

Ми переживаємо разом з вами, захоплюємося вашою сміливістю, здатністю і бажанням воювати. Тож доки Україні буде потрібне військове обладнання і доки у вас буде бажання продовжувати війну (цілком зрозуміле бажання) – доти повинна зберігатися підтримка об’єднаної Європи.

А моя компетенція як міністра закордонних справ – це гуманітарна допомога. І ми надаємо додатково допомогу на суму 1 млн євро на лікування постраждалих, на "швидкі", на доставку продуктів тощо. Це додатково до 8,8 млн, які ми вже надали. І, крім того, ми передали Україні багато військового обладнання. Зважаючи на те, що Словенія – маленька країна, у нас лише 2 млн людей, це - доволі багато.

 "Ми всі боїмося цієї зими"

– Як ви вважаєте, чим завершиться війна? Навряд чи фіналом буде взяття Москви, тож які варіанти є реально можливими?

– Перш за все, я бачу, що люди страждають. Кожен місяць війни, кожен тиждень – це нові жертви, у тому числі цивільні. Тому, звичайно, всі хочуть, щоби війна зупинилася. Щоби політичний процес замінив військові дії.

Коли це станеться? Я думаю, відповіді не знає ніхто. Ви ведете війну на лінії довжиною 1300 км, це неймовірно багато.

Я сьогодні чула у Києві дуже цікаві думки про оптимістичний, реалістичний і песимістичний сценарії. Про зміст сценаріїв, думаю, у вас більше інформації, ніж у мене.

Але в оптимістичному сценарії усі хочуть, щоби війна припинилась якомога швидше.

– Чекайте, війна має припинитися? Чи Україна має перемогти?

– Я вважаю, що війна повинна зупинитися.

Я знаю, що Україна має перемогти, але... Я хотіла би бачити щось таке, як зараз, з угодою про початок експорту зерна.

Можливо, це символічна угода – хоч ми і сподіваємося, що перші кораблі підуть. Цей експорт справді важливий, у тому числі для подолання продовольчої кризи у світі.

Та навіть якщо це символічний крок, то він свідчить, що якісь переговори можливі. Я не кажу "зараз". Щодо термінів має вирішувати українська сторона – коли настане час сідати за стіл і починати переговори.

– Хочу запитати вас про один із викликів, спричинений війною – про зиму цього року. Україна входить у неї зі зруйнованим житлом дуже багатьох людей.

– Ми всі боїмося цієї зими, з різних причин. Для вас головна загроза – безпекова. Чи буде тривати війна. Ми цього теж боїмося, але також ми боїмося холодної зими. Що буде з енергетикою? Чи витримає економіка? Якою буде інфляція, як житимуть люди? Тому нам потрібно тісно співпрацювати.

Таня Файон відвідала також Ірпінь. Фото та емоції у цій поїздці промовисті, якщо порівняти картинкою на відео - складно повірити, що це та сама людина, відзнята з різницею у кілька годин

Щодо того, як вам пройти цей період – ЄС фінансово допомагає Україні. Допомагає санкціями проти РФ. Також ви знаєте, що ЄС домовився добровільно знизити споживання газу на 15%, щоби додатково зменшити залежність від Росії. Можу сказати, що для Словенії це – непроста дискусія. Ми дуже залежні від російського газу. Зараз ми шукаємо можливість диверсифікації.

Тож те, що відбувається – реальний виклик для всіх нас. Тому ми хочемо, щоби війна закінчилася. А ми будемо допомагати українцям, наскільки можливо.

 "Шлях України до ЄС може бути дуже швидким"

– Давайте поговоримо про інші перемовини, з ЄС. Хочу подякувати вам за підтримку Словенією статусу кандидата для України. А коли ми зможемо почати переговори про вступ до ЄС, як ви вважаєте?

– По-перше, я дуже рада, що Україна отримала статус кандидата. Це був дуже сильний символічний і політичний сигнал, що ви частина Європи, що у вас чітка перспектива членства.

Коли ви почнете процес вступу – залежить від вас.

– Лише від нас?

– Звичайно, ви завжди можете ставити під питання, чи є у європейських урядів політична воля для цього. Сьогодні є і сильна воля, і бажання підтримати та допомогти Україні.

Цей процес може тривати довго. У нас є такий приклад – країни Західних Балкан, які багато років ведуть переговори про вступ та про реформи. Хоча давно мають чітку перспективу членства.

Я не хочу проводити паралелі – це не означає, що у вас буде так само. Але цей приклад демонструє, що це дуже важкий, дуже вимогливий для обох сторін процес. Обидві сторони мають прагнути цієї спільної мети – і Україна, і ЄС

Але якщо у ЄС є воля, а в України є справжнє прагнення, то я впевнена, що цей процес буде дуже швидким -  як ви це вже побачили під час надання статусу кандидата.

– У разі, якщо Україна виконає умови, то ЄС готовий почати переговори?

– Є перелік речей, які ви маєте виконати, починаючи з судової та інших реформ. Україна має зробити це перед тим, як відбудеться наступний крок. Це ми побачимо у звіті Єврокомісії, який опублікують наприкінці року.

Але якщо ви виконали умови і ЄС визнав виконання критеріїв – то Євросоюз буде зобов’язаний виконати свою обіцянку.

– Почати переговори про вступ?

– Саме так. Ви рухаєтеся до членства, і це вже серйозно.

Відтоді як Україна отримала статус кандидата, вже йдеться не просто про символізм. Ви отримуєте доступ до фондів ЄС з питань розширення, і йдеться про реформи. Я сподіваюся, ми будемо йти цим шляхом настільки швидко, наскільки можливо.

Це може тривати довго. У випадку Словенії сам процес переговорів про вступ забрав 6 років.

Але цю роботу ви маєте виконати не просто для Брюсселя. Усі реформи, які вимагаються у рамках переговорів про вступ, покращать життя українців. Покращать рівень верховенства права, демократію, свободу медіа, права людини і зрештою, приваблять іноземного інвестора.

– Як вважаєте, якщо Україна втілюватиме необхідні реформи як годиться, чи реально завершити переговори про вступ за ті ж 6 років, як Словенія?

– Я не можу говорити за всі 27 держав-членів ЄС.

Неможливо гарантувати, чи буде ЄС у майбутньому об’єднаним з цього питання так, як зараз. Але я сподіваюся, що у нас буде політична воля та сила, і коли Україна зробить свою роботу – у нас буде консенсус для того, щоби зробити нашу обіцянку реальністю.

Але особисто я була і є чітким прибічником розширення ЄС, і надалі буду працювати над об’єднанням, посиленням Європи. У нас попереду серйозні глобальні виклики. Ми потрібні одне одному навіть більше, ніж досі. Через війну, безпекові виклики, виклики у сферах енергетики, клімату, міграції – Європа має бути єдиною і сильною.

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"