Лише за двома групами товарів квоти, передбачені автономними торговими преференціями Євросоюзу, відкритими до 1 листопада 2014 року, обрані в істотних обсягах. Так, квота з натуральних фруктових соків обсягом 10 тис. т обрана на 100%, на мед натуральний обсягом 5 тис. т - на 50%.

На 14% обрана квота на безмитне постачання до ЄС 6,3 тис. т круп зернових, на 13% - квота на постачання пшениці в 950 тис. т і на 5% - квота на постачання висівок в 16 тис. т., повідомляє Городской Дозор.

Ще на сім товарних позицій (консервовані томати, овес, крохмаль, цукор буряковий, інші види цукру, ячмінь та інші харчові продукти) квоти обрані в незначних обсягах. З 17 позицій отримання квот навіть не починалося. Інформація щодо розподілу квот на постачання в ЄС м'яса (три групи товарів сумарним об'ємом 88 тис. т) поки що недоступна.

Мляве отримання квот на безмитний імпорт українського ячменю до ЄС пояснюється низькою зацікавленістю європейців у його закупівлі - Європа купує вкрай незначні обсяги ячменю в Україні.

Механізм оподаткування митом імпорту кукурудзи в ЄС прив'язаний до цін світового ринку (Чиказької біржі), і за нинішніх світових цін європейські імпортні мита на цю зернову і так складають 0%, тобто отримувати квоти на її постачання до ЄС немає потреби. Понад виділених квот пшениця буде обкладатися за ставкою €95/т, ячмінь - €93/т, а кукурудза - €94/т.

Проте обсяги виділених квот і фактична відсутність імпортної ставки на кукурудзу дозволяють українським зерновим повністю безмитно поставлятися на ринок ЄС.

Що ж до інших груп товарів, за якими безмитний експорт до ЄС так і не почався, можна відзначити кілька причин цього: відсутність попиту в Євросоюзі; невідповідність якості або ціни запитам європейських покупців або європейським нормам; неготовність української законодавчої та інфраструктурної бази; відсутність інтересу до поставок в ЄС з боку українських компаній.