Кремль відреагував на санкції Заходу введенням власних контрсанкций. Проте деякі з них надто абсурдні, щоб здаватися правдою.

Німецьке видання Bild склало "абсурдний заборонний список Путіна-2014", повідомляє InoPressa.

У матеріалі йдеться, що першими постраждали продукти: в кінці липня Росія заборонила ввезення молочної продукції з України і пригрозила ввести мита на ввезення українського текстилю, шоколаду, м'яса, хліба та інших продуктів харчування. Одночасно з цим ввозити свої фрукти заборонили Молдові.

1 серпня Росія заборонила польську сільгосппродукцію. Через кілька днів було заборонено ввезення продуктів харчування, в тому числі м'ясної, ковбасної та молочної продукції (виняток було зроблено лише для дитячого харчування, тютюнових виробів та алкоголю), з США, Канади та країн Євросоюзу.

Ці заходи відразу ж викликали масу проблем у росіян, оскільки ціни на багато продуктів харчування раптово злетіли відразу на 30%.

Наступний удар був нанесений вже самим росіянам в область шлунка: у кінці серпня по всій країні прокотилася хвиля перевірок і закриття американських ресторанів швидкого харчування McDonalds.

Дісталося і американському концерну Coca-Cola: через те, що виробник, пославшись на санкції, заявив про свій намір показувати меншу кількість реклами на деяких російських каналах, влада спробувала серйозно ускладнити продаж газованої води.

Потім російські власті вирішили вдарити по великих галузях іноземної промисловості. У вересні Кремль підготував другий санкційний пакет проти Заходу, який стосувався автоконцернів, авіапромисловості і виробників електротехніки.

Прихильники заборони планували істотно ускладнити, а деякі - навіть заборонити імпорт іномарок в Росії, оскільки Росія і сама виробляє продукцію іноземних брендів на російських заводах.

Через кілька тижнів два найвідоміших російських режисера виступили з вимогою припинити показ американських фільмів у кінотеатрах, що, на їхню думку, сприяло б розвитку вітчизняного кінематографа. Замість американської продукції режисери запропонували підтримувати турецьке, корейське та іранське кіно.

Жовтень був ознаменований посиленням закону про мас-медіа, згідно з яким іноземні інвестори з 2017 року не можуть володіти більш ніж 20% акцій російських видань.

Російська влади і не намагалися приховати справжню мету законопроекту. "За допомогою закону планується обмежити прихований вплив іноземних ЗМІ на російську громадську думку", - заявив один з авторів закону.

Нововведення, як підкреслює Bild, торкнуться половини російського медійного ринку, в тому числі радіостанції "Ехо Москви", що є "острівцем свободи в пресі". Телевізійному каналі CNN, у свою чергу, взагалі довелося припинити роботу в Росії.

Погані новини чекали в листопаді таких інтернет-гігантів, як Facebook, Twitter і Apple. У 2015 році мають набути чинності зміни в закон про захист інформації, згідно з яким дані про російських користувачів можуть зберігатися виключно на території РФ.

Однак всі ці інтернет-компанії зберігають дані про всіх користувачів на величезних серверах за кордоном, тому за новим законом робота цих інтернет-служб виявиться неможливою.

Тому в листопаді в російській пресі з'явилися повідомлення про те, що російським політикам і працівникам багатьох підприємств настійно радять не їздити за кордон через загострення відносин між Росією і Заходом.