Прийнятий минулого тижня Верховною радою України закон про героїв ОУН і УПА не є провокацією проти поляків.

Про це заявив глава МЗС Польщі Гжегож Схетина в інтерв'ю Gazeta Wyborcza.

"Це не була провокація з боку українців, цей закон прийнятий, зрештою, з пакетом інших історичних законів, про дні пам'яті жертв Другої світової війни та відкриття доступу до комуністичних архівів", - сказав Схетина.

За словами міністра, в прийнятому законі не було згадки про підрозділи, які співпрацювали з нацистами, такі як батальйони "Роланд", "Нахтігаль" або дивізія СС "Галичина".

"Там згадуються назви кількох десятків організацій, які вписуються в незалежний рух з часів Першої світової війни до 80-х років минулого століття. Україна шукає свою історичну ідентичність і це треба постаратися зрозуміти. Президент Коморовський під час свого візиту в Київ не приховував, що полякам і українцям треба ще переосмислити складні моменти польсько-української історії. Це вимагає з нашого боку терпіння і часу. Зараз перед Україною стоїть важливе завдання - протистояння російській агресії і реформа держави", - сказав Схетина.

Як відомо, 9 квітня Верховна рада ухвалила закон про заборону пропаганди комуністичного й нацистського режимів в Україні. Ним заборонено прославляти комунізм, публічно заперечувати злочинний характер комуністичного й нацистського режимів, використовувати символіку відповідних партій і популяризувати їхніх героїв.

У зв'язку з цим законом належить перейменувати вулиці й населені пункти, названі на честь представників комуністичного режиму – героїв радянського минулого. Також із публічного простору має бути вилучено символіку СРСР і нацистської Німеччини.

Крім того, 9 квітня Верховна рада ухвалила закон, який передбачає відкриття архівів репресивних органів комуністичного режиму.

Того ж дня Рада визнала організаціями, які боролися за незалежність України у ХХ сторіччі, Союз визволення України, УСС, УНР, Гетьманат, ЗУНР, партизанські і повстанські загони Наддніпрянщини, Карпатську січ, УПА, ОУН, Сойм Карпатської України, Українську Гельсінську спілку тощо.

Також Верховна рада тоді ухвалила закон, який передбачає замість використання терміна "Велика Вітчизняна війна" використання терміна "Друга світова війна" щодо подій 1939-1945 років. Цим законом 8 травня оголошено Днем пам’яті й примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.