Росія не хоче визнавати різанину в Сребрениці геноцидом
Рада безпеки ООН відклала голосування по резолюції, котра засуджує різанину в Сребрениці під час Боснійської війни 1995 року як "злочин геноциду".
Про це пише The guardian.
Прихильники резолюції сподівалися на її одноголосне схвалення в середу, щоб в 20 річницю подій вшанувати пам'ять загиблих від рук боснійських сербів 8000 мусульман. Але Росія, яка має тісні релігійні та культурні зв'язки з Сербією, буде голосувати проти резолюції.
Російська влада вважає, що проект резолюції Ради Безпеки ООН по Сребрениці в нинішньому вигляді неприйнятний.
Документ класифікує вбивство 8000 боснійських мусульман у Сребрениці в липні 1995 року як геноцид, а також засуджує військові злочини і злочини проти людяності в ході конфлікту. Резолюція також закликає лідерів визнати факти, доведені судом, і, у цьому зв'язку, засуджує заперечення факту геноциду як перешкоджання примиренню.
Минулого тижня заступник посла Росії в ООН Петро Іллічов назвав британський проект "контроверсійним", а російський проект "більш компромісним і примиряючим".
Міжнародний трибунал по колишній Югославії в 2004 році і Міжнародний суд в 2007 році визначили масові вбивства в Сребрениці актом геноциду.
У липні 1995 року загони боснійських сербів увійшли в Сребреницю, оголошену Радою безпеки ООН "зоною безпеки". Практично не зустрівши опору з боку легкоозброєних голландських військовослужбовців з числа "блакитних касок" ООН, війська сербського генерала Ратко Младича влаштували в місті розправу над мусульманським населенням. В результаті були викрадено і вбито близько 8000 осіб, переважно чоловіків та юнаків.
Різанина в Среберениці залишається одним з найтяжчих військових злочинів в Європі після Другої світової війни. Лідери боснійських сербів заперечують факт етнічної чистки.