Верховна рада прийняла в другому читанні та в цілому закони "Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні" (№2541а)  а також зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків (№2540а).

За перший документ проголосували 272, за другий - 291 народний депутат.

Раніше експерти заявляли, що законопроекти, покликані врегулювати процедуру арешту та конфіскації активів в редакції правоохоронного комітету Ради повернуть Україну до сірого списку держав, які, відповідно до рекомендацій FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей), не боряться з відмиванням грошей. 

Проект 2541а проголосували без обговорення, щодо поекту 2540а відбулася жорстка дискусія. 

В міністерстві юстиції попередили, що ухвалена редакція закону порушує вимоги ЄС.

"Якщо ми ухвалимо законопроект в редакції комітету, нам доведеться переголосовувати цей закон, оскільки Євросоюз не зарахує такий документ", - заявив, зокрема, глава Мінюсту Павло Петренко. 

"Ті поправки, які затвердив комітет і ті, які норми ми хочемо прибрати з тексту, спотворили суть законопроекту, - стверджує він. -

Ці норми пом’якшують покарання і можуть бути застосовані до вже арештованого майна. Візьмемо як приклад Межигір’я Януковича . Якщо буде прийнята редакція комітету, адвокати зможуть подати до суду, оскільки слідчий не подав обгрунтування розміру нанесених державі збитків. АлеЦе нонсенс, коли слідчий на стадії накладення арешту з’ясовувати розмір збитків".

Прем'єр Яценюк стверджує, що ухвалення законопроекту в такому вигляді несе більшу загрозу Україні, аніж його неухвалення взагалі. "Низка статей законопроекту не відповідає європейському законодавству. Це стане передумовою того, що Україні не дадуть безвізовий режим", - заявив глава уряду.

Натомість глава фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко вважає, що проект в редакції Мінюсту створює завеликі ризики зловживань з боку слідчих органів. Благими намірами арешту майна Януковича вимощена дорога в пекло. Неприпустимо все арештовувати", - пояснив він.

Законом 2541а визначається, яке майно підлягає спеціальній конфіскації.

"Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, передані особою, яка вчинила злочин, передбачений цим Кодексом, третій особі, яка отримала або придбала у підозрюваної, обвинуваченої або засудженої майно, одержане злочинним шляхом, у випадках, передбачених частиною першою статті 961 Кодексу, безоплатно або в обмін на суму, що значно нижче ринкової вартості, або знала чи повинна було знати, мета такої передачі - уникнення конфіскації або спеціальної конфіскації, підлягає спеціальній конфіскації", - сказано в документі.

Підкреслюється, що вищевказані відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Визначається, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке знаходиться у власності добросовісного набувача.

Законом 2540а встановлено, що "завданням арешту майна є запобігання  можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження".

Згідно із законом, "метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді".

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які, отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін, на суму значно нижчу ринкової вартості або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів".

Законом встановлено, що "підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті".