Генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд представив річну доповідь, в якій виклав основні загрози для демократії, прав людини та безпеки в Європі загалом та в Україні зокрема.

Текст доповіді генсека щодо аналізу демократії, прав людини і верховенства права у Європі опубліковано на сайті РЄ.

За його словами, в останні 12 місяців спостерігаються значне зростання проблем безпеки у Європі. Серед основних проблем Ягланд називає нещодавні теракти у Європі, міграційну кризу, відсутність стійкого миру на сході України, відновлення військових дій у Нагірному Карабасі.

"В поєднанні з економічною невизначеністю, такі умови створюють зручний грунт для націоналістичних і ксенофобських рухів, які грають на настроях громадськості", - зазначив генсек Ради Європи.

Ягланд відзначив також тенденції законодавчого націоналізму в окремих державах-членах РЄ.

У зв’язку з цим він закликав держави Європи в терміновому порядку продемонструвати, що безпечними і стабільними державами є ті, які сприяють згуртованості і співпраці з сусідами.

Ягланд закликав держави-члени Ради Європи звернути увагу на недоліки у системі демократії, зокрема, у системі незалежності судів, свободи слова, свободи зібрань і об’єднань, демократичних інституцій тощо.

Зокрема, Ягланд звернув увагу на прийняття в Україні законів, що стосуються люстрації в судовій системі.

"Венеціанська комісія відзначила, що люстрація повинна доповнюватися іншими засобами забезпечення справедливості, такими як кримінальне переслідування осіб, відповідальних за вчинення тяжких злочинів (в тому числі злочинів проти людяності), структурні реформи, спрямовані на зміцнення верховенства права, боротьбу з корупцією та викорінення кумівства", - наголошується у доповіді.

Генсек РЄ також відзначив, що невиконання рішень власних судів досі є серйозною проблемою в Україні та Росії. Зокрема, в Україні закон, який гарантує виконання судових рішень, набув чинності у 2013 році, однак справжній вплив на виконання судових рішень цей документ матиме лише тоді, коли буде збільшено витрати у держбюджеті на ці цілі.

У сфері свободи слова Турбйорн Ягланд відзначив позитивні тенденції в Україні, зокрема, реформування системи державних медіа в контексті забезпечення редакційної незалежності стосовно державних органів.

Крім того, за його словами, в окремих країнах (Азербайджан, Туреччина та Україна) журналісти або медичний персонал, легко впізнавані за одягом, ставали жертвами застосування сили проти них під час виконання службових обов’язків під час масових акцій.

У сфері свободи виборів Ягланд звернув увагу, що відсутність незалежності журналістів, випадки їх залякування, прозорість власності ЗМІ і незбалансоване висвітлення в ЗМІ підривають принцип рівного виборчого права – занепокоєння у цій сфері стосуються Албанії, Азербайджану, Молдови, України (доповідь спостерігачів за місцевими виборами 25 жовтня 2015 року) та Туреччини.

"Зміни в законі про вибори менш ніж за рік до виборів і складна нормативно-правова база підірвали довіру до виборчого процесу в Україні", - зазначив також Ягланд.

У контексті функціонування демократії генсек відзначив, що поляризація політичного клімату в Україні не дозволили більшості і опозиції дійти згоди щодо конституційних поправок, які мають важливе значення у розвитку країни.

У звіті також згадано про процеси децентралізації влади, які розпочала і Україна.

"Тенденція (до децентралізації) стала закликом до подальшої передачі повноважень регіонам у кількох частинах Європи. У таких державах як Іспанія, Британія та Україна постає питання можливого відділення окремих регіонів. Ці виклики не нові, але якщо не вирішувати їх належним чином вони становитимуть серйозну загрозу для безпеки демократії", - йдеться у документі.