Вірменія визнає незалежність Карабаху в разі розширення військових дій.

Про це заявив президент Вірменії Серж Саргсян у понеділок на зустрічі з послами країн-членів ОБСЄ, повідомляє вірменське агентство ARKA.

"Республіка Вірменія, як сторона угоди про припинення вогню 1994 року, продовжить повноцінно виконувати свої зобов'язання щодо забезпечення безпеки населення Нагірного Карабаху.

Більше того, я доручив Міністерству закордонних справ почати роботи по укладанню договору про військову взаємодопомогу з Карабахом. Тут я повинен відзначити, і говорив я про це неодноразово, що якщо військові дії будуть продовжені і отримають більш широкий масштаб, Республіка Вірменія визнає незалежність Нагірно-Карабаської Республіки", - сказав Саргсян.

Саргсян підкреслив, що подальша ескалація бойових дій може призвести до непередбачуваних і незворотних наслідків, аж до широкомасштабної війни.

"Це, звичайно, вплине на стабільність і безпеку не тільки Південно-Кавказького, але і Європейського регіону", - сказав він.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ситуація в Нагірному Карабасі загострилася. 

За даними ООН, щонайменше 33 людини загинули і понад 200 отримали поранення в результаті військових зіткнень в Нагірному Карабасі у минулі вихідні.

Нагадаємо, конфлікт у Нагірному Карабасі почався ще в 1980-ті роки у зв'язку з масовим рухом на підтримку ідеї перепідпорядкування Карабаху Вірменії. Рух призвів до відтоку з регіону етнічних азербайджанців. Все це призвело до рішення радянської влади у січні 1989 року ввести в регіоні пряме управління з утворенням Комітету особливого управління Нагірно-Карабаської автономної області.

У відповідь 1 грудня 1989 року Верховна рада Вірменської РСР і Національна рада Нагірно-Карабаської автономної області ухвалили спільну постанову про включення Нагірного Карабаху до складу Вірменії.

Збройні сутички почалися в 1990 році, а наступного року за участю радянської армії була проведена операція "Кільце", наслідком якої стала повна депортація 24 вірменських сіл.

Повномасштабні бойові дії почалися вже після розвалу СРСР у 1992 році та тривали до травня 1994 року, коли за участю Росії було підписано мирну угоду.

Згідно з нею, відбулося "заморожування" конфлікту, при цьому невизнана Нагірно-Карабаська республіка контролює 13,4% території Азербайджану: крім самої колишньої Нагірно-Карабаської області, це кілька азербайджанських районів, прилеглих до Нагірного Карабаху – так званий "пояс безпеки".