Венеціанська комісія: не можна карати суддю, через якого держава програла в ЄСПЛ
Суддя, який ухвалив рішення, відхилене Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), не має нести відповідальність лише за це рішення.
Про це йдеться у відповіді Венеціанської комісії (ВК) на запит Конституційного суду Молдови щодо запровадження дисциплінарної відповідальності судді за порушення, які встановив ЄСПЛ, повідомила на своїй сторінці у Facebook суддя ЄСПЛ від України Анна Юдківська.
"Венеціанська комісія надала Amicus Curiae Brief Конституційному щодо того, чи може суддя нести особисту відповідальність за рішення, винесені на національному рівні, які стали предметом скарги до ЄСПЛ, за наслідками якої було встановлене порушення Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) державою, або ухвалене дружнє врегулювання або надана одностороння декларація - без фактичного встановлення вини національним судом проти цього судді", - написала вона.
Венеціанська комісія нагадала про загальні принципи суддівської незалежності.
У висновках ВК наголошується на тому, що суддя не повинен нести відповідальність за встановлення факту порушення ЄКПЛ.
Експерти ВК також відзначили, що таке притягнення до відповідальності, без будь-якої оцінки індивідуальної провини, може призвести до ситуації, коли судді, побоюючись санкцій за порушення ЄКПЛ, будуть послідовно тлумачити закон на користь приватної сторони, навіть коли об'єктивна оцінка правового питання може і навіть повинна призвести до іншого результату.
І головне, додала Юдківська, у висновках комісії йдеться про те, що "відповідальність без індивідуальної вини, доведеної судовим вироком, перешкоджає професійній свободі суддів інтерпретувати закон, оцінювати факти і зважувати докази в справах, як визнано європейськими стандартами. Відповідно до цих стандартів, помилкові рішення повинні бути оскаржені через апеляційний процес, а не шляхом визнання суддів відповідальними, якщо тільки помилка не відбувається через злий умисел або грубу недбалість з боку судді".
Крім того, коли Суд визнає порушення Конвенції, з цього не обов'язково випливає, що судді на національному рівні відповідають за це в першу чергу і повинні бути піддані критиці виключно через їх тлумачення і застосування закону.
Доктрина "живого інструменту" також ускладнює можливість для національних судів передбачити, яким буде рішення ЄСПЛ.