"Навіть Кучма не говорив українською": в ПАРЄ вимагають скасувати освітній закон

Четвер, 12 жовтня 2017, 12:05

Члени Парламентської асамблеї Ради Європи, серед яких лідирують представники Румунії, під час дебатів у ПАРЄ жорстко розкритикували освітній закон.

Про це повідомляє  кореспондент "Європейської правди".

"Я займаюся румунською меншиною 25 років, але те, що відбувається зараз, безпрецедентно", - заявив, зокрема, румунський депутат Віорел Річард Бадя.

Він спробував переконати депутатів у тому, що потреба переходу на українську є надуманою. "Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою. І тоді український президент не говорив українською, бо не знав її... То про що ми говоримо?", - пояснив він.

"В Україні відбувається дикий печерний націоналізм, ПАРЄ має вимагати в України скасування закону про освіту", - доповнив його молдавський депутат Влад Батрінча. Примітно, що низка політиків вимагали скасування закону в цілому.

Натомість, українські депутати відповіли, що знання державної мови є обов’язковим для подальшої інтеграції в суспільство.

"Лише по дві години на тиждень виділялося на українську. Як результат, учні угорських і румунських шкіл не могли здати екзамени у ВНЗ", - пояснив зокрема голова української делегації Володимир Ар’єв.

Як відомо, ПАРЄ затвердила дебати щодо освітнього закону 9 жовтня. Доповідачем щодо цього питання є естонець Андреас Херкель.

Нагадаємо, 25 вересня президент Порошенко підписав закон "Про освіту", яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Верховна Рада ухвалила цей закон 5 вересня. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.

Детальніше про конфлікт довкола освітнього закону читайте в статтях на "ЄвроПравді": Угорський мовний шантаж: чи поховає Будапешт європейське майбутнє України

та "Мовний конфлікт з Європою: як діяти Києву, щоб зберегти норми освітнього закону".