Міністерство освіти і науки України вважає висновок Венеційської комісії стосовно мовної статті Закону "Про освіту" збалансованим та конструктивним.

Про це йдеться у заяві на сайті МОН.

Міністерство відзначає, що готове сприяти деталізації ст. 7 у Законі "Про загальну середню освіту", а також погоджується з рекомендацією про продовження перехідного терміну для імплементації.

За даними відомства, офіційна публікація висновку Венеційської комісії відбудеться 11 грудня.

"Найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема у Законі "Про загальну середню освіту". Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами", - йдеться у заяві.

Міністерство повідомляє, що Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону "Про освіту" звужує права представників національних меншин.

Зокрема, Комісія підкреслила, що питання змісту і обсягу прав відносяться виключно до компетенції Конституційного Суду України. Низка питань застосування мов має вирішуватись спеціальними законами, а отже, звинувачення збоку Угорщини не підтримані.

"Одна з важливих рекомендацій Комісії – продовжити перехідний період для імплементації статті. Так, наразі Закон "Про освіту" вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити в 2020 році. Міністерство освіти і науки України погоджується, що з педагогічної точки зору продовження перехідного періоду є обґрунтованим і повністю підтримає цю рекомендацію. Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН  і планує зробити", - йдеться у заяві МОН.

Нагадаємо, джерела ЄвроПравди підтвердили, що ключова вимога Будапешта у висновку Венеціанської комісії буде відхилена: "Венеціанка" підтвердить, що Україна не лише може, але й повинна просувати краще знання державної мови усіма громадянами – в тому числі тими, хто належить до національних меншин".

Читайте також: "Угорщина готується до поразки: що змінить рішення "Венеціанки" у мовному конфлікті".