Європейська комісія запропонувала низку заходів для боротьби з дезінформацією в інтернеті через скандал із витоком особистих даних користувачів Facebook.

Про це йдеться у повідомленні на сайті ЄК.

"Недавні викриття Facebook/Cambridge Analtica продемонстрували, як особисті дані можуть використовуватися в електоральних контекстах, і нагадали, що необхідно робити більше для забезпечення демократичних процесів", - йдеться у повідомленні.

Комісія пропонує дотримуватися Кодексу практики щодо дезінформації. До липня онлайнові платформи повинні розробити та застосовувати загальний практичний кодекс з метою:

- забезпечення прозорості щодо рекламного вмісту, зокрема політичної реклами, а також обмеження параметрів таргетування для політичної реклами та зменшення виплат для тих, хто розміщує дезинформацію;

- забезпечення більшої ясності щодо функціонування алгоритмів та забезпечення сторонньої перевірки;

- полегшення доступу користувачам до різних джерел новин, що представляють альтернативні точки зору;

- впровадження заходів щодо виявлення та закриття фейкових облікових записів та вирішення проблеми автоматичних ботів;

- надання фахівцям, науковцям та державним органам можливості постійно стежити за дезінформацією в інтернеті;

Єврокомісія також пропонує створити незалежну Європейську мережу фахівців із перевірки фактів (факт-чекерів). Вони будуть обрані з країн-членів ЄС в Міжнародну мережу з перевірки фактів, яка діє за суворим міжнародним Кодексом принципів перевірки фактів.

Також передбачається створити безпечну Європейську онлайн-платформу з дезінформації для підтримки мережі факт-чекерів та наукових дослідників із збору та аналізу транскордонних даних, а також доступу до даних ЄС.

Єврокомісія наголошує на необхідності підвищення медійної грамотності, щоб європейці могли виявляти деінформацію в інтернеті та критично підходити до контенту.

Комісія закликає держави-члени збільшувати підтримку якісної журналістики, щоб забезпечити плюралістичне, різноманітне і стійке медіа-середовище.