Основним доповідачем на засіданні виступила голова комітету Сільвія Коттінг-Уль, представник партії Зелених, яка побувала в Києві і Чорнобилі 10-13 квітня.

"Що мене дуже пригнітило, то це те, що компенсації постраждалим, які закріплені законом, не виплачуються з 2014 року у визначених законом обсягах", - дорікнула депутат.

За її словами, останніми роками проводиться лише 14% необхідних виплат. Попри звернення деяких осіб до ЄСПЛ, проблема не вирішена, зазначила вона.

Коттінг-Уль здивована, що Україна досі прихильна до ідеї розвитку атомної енергетики, яка становить близько 68% в енергетичному постачанні країни. Також її здивування викликало те, що Європейська комісія надає вигідні кредити для підвищення заходів безпеки і продовження терміну служби станцій, заохочуючи добудову двох блоків ХАЕС.

Депутат вважає, що Київ повинен розвивати відновлювану енергетику, і жалкує, що Київ не зможе досягти поставлених у цій сфері цілей до 2020 року.

Те, що відбувається в Чорнобильській зоні сьогодні, включно з процвітаючим туризмом, німецький депутат охарактеризувала як спроби створити там "атомний діснейленд".

Вона також поінформувала про плани будівництва в Чорнобильській зоні сховища відпрацьованого ядерного палива. Зокрема, про заплановане будівництво могильника для відходів малої і середньої активності, а також проміжного сховища для високоактивних відходів. Планів щодо створення могильника для високоактивних відходів, за її даними, поки що немає, Україна наразі вивчатиме досвід Німеччини та скандинавських країн.

Коттінг-Уль вітає плани спорудити в Чорнобилі сонячну електростанцію, для якої вже існує локальна інфраструктура, така як лінії передач та електричні пілони.

Парламентський статс-секретар Міністерства довкілля Ріта Шварцелюр-Зуттер висловила побоювання у зв'язку з продовженням досить високого викиду радіації (до 2 тис. мілізіверт за годину) у східній частині об'єкту "Укриття", зведеного в кінці 2016 року, що обмежує роботи на ньому.

Вона наголосила, що захист здоров'я людей має бути найвищим пріоритетом. Шварцелюр-Зуттер додала, що попри "хороший прогрес" у роботі над новим захисним чохлом (New Safe Confinement), який був розроблений для захисту пошкодженого 4-го блоку, все ж є затримки з його реалізацією. Чиновниця також наголосила, що фінансування робіт в Чорнобилі наразі повністю забезпечене, у тому числі й українською стороною.

Раніше Німеччина внесла 90 млн євро до фонду зведення нового саркофага на ЧАЕС.

26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинної зали.