Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій не отримала офіційного повідомлення від польського Інституту нацпам'яті про наміри проводити пошукові роботи на кладовищі у селі Грушовичі неподалік Перемишля.

Про це повідомив голова комісії Святослав Шеремета, передає "Радіо Свобода".

Інститут національної пам’яті Польщі 24-25 травня проведе археологічні дослідження у Грушовичах, щоб з’ясувати, чи поховані там члени Української повстанської армії.

В ІНП запевнили, що про намір провести дослідження сповістили посла України в Польщі та Об’єднання українців у Польщі, а їхніх представників запросили до участі в роботі як спостерігачів. Досі не відомо, хто з представників України спостерігатиме за роботами.

"Важливо, щоб під час таких робіт були фахівці, які б дали оцінку щодо проведення робіт. Якщо це дискусійне питання про місця поховання, то має бути позиція обох сторін і фаховий висновок. Адже поховання на кладовищі – це дуже складний аспект у пошуку. А коли ми говоримо про воїнів УПА, то маємо розуміти, що вони не мали типового однострою. Часто воїнів УПА ховали і в цивільному вбранні. Навряд чи можемо знайти той супровідний матеріал, який дозволить ідентифікувати воїнів Повстанської армії", – розповів Шеремета.

За його словами, польська сторона хоче проводити дослідження без думки українських фахівців. За інформацією української сторони, у Грушовичах на цвинтарі спочивають близько 12 упівців, які загинули у боях в околицях Перемишля у 1945–1946 роках. За словами Шеремети, про те, що на цвинтарі в Грушовичах поховані українські вояки УПА, українці дізнались від старожилів. Саме літні люди вказали місце братньої могили воїнів. Але встановити точне місце поховання вояків дуже складно.

Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій вважає, що польська сторона, яка запланувала пошукові роботи на кладовищі у Грушовичах, порушує Угоду між урядом України і Польщі "Про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій", яка підписана у 1994 році, а почала діяти через два роки.

"Ексгумація, зміна місця поховання тлінних останків загиблих чи закатованих може проводитись на підставі рішення відповідних органів влади, на території якої вони розташовані. При цьому треба поінформувати іншу сторону. Ексгумація проводиться спільно представниками обох країн. Польський інститут пам’яті говорить про те, що це лише пошукові роботи. Але це передумова ексгумації", – зазначив Шеремета.

Як відомо, Інститут національної пам’яті України ініціював мораторій на ексгумацію поляків в Україні у відповідь на вандалізм щодо українських пам’ятників на території Польщі. Український пам'ятник у Грушовичах був знесений 26 квітня 2017.

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що Україна зможе дозволити ексгумацію останків польських жертв тоді, коли польська сторона надасть своє бачення легалізації українських пам'ятників у Польщі.

Україна звернулася до Польщі з пропозицією відновлення співпраці між інститутами нацпам’яті, міністерствами культури та міжнародними комісіями, котрі займаються історичними питаннями.

Міжурядова польсько-українська комісія з історичних питань проведе зустріч найближчим часом.