Колишній сільський голова села Вилок Закарпатської області визнав, що особисто сприяв організації переміщення через кордон майже тисячі закарпатців з подвійним громадянством для голосування за партію Віктора Орбана.

Про це повідомляє Mukachevo.net.

Йосиб Кілб зізнався, що йому доручили, аби закарпатці віддали свої голоси у селах медьє (області) Саболч-Сатмар-Берег, де офіційно не проживають, за партійний список "Фідес" та кандидата від провладної партії Аттілу Тілкі.

Угорське видання Hír TV, близьке до партії "Йоббік", зазначає, що Кілб був одним з багатьох організаторів шахрайської схеми. Скандал набув розголосу після появи низки сюжетів на цьому телеканалі.

Опозиційні партії попросили Національну виборчу комісію перевірити оприлюднену у ЗМІ інформацію та призначити повторні вибори у 7-ми прикордонних селах.

Однак згодом у комісії визнали, що наведені докази не можуть підтвердити порушення та спростувала інформацію про те, що виборці із Закарпаття могли вплинути на результати голосування, а тисячі українців могли масово проголосувати у найближчих селах біля кордону Саболч-Сатмар-Берег.

В угорській ЦВК аргументують, що тільки угорські виборці, які мають домашню адресу (прописку) в Угорщині, могли проголосувати на виборчих округах. Ті ж, хто не має прописки, могли голосувати поштою – за допомогою спеціального бюлетеня.

Mukachevo.net, втім, зазначає, що чимало закарпатських угорців з подвійним громадянством мають фактично фіктивну прописку в Угорщині. Вони живуть на Закарпатті, а як громадяни Угорщини прописані в одному з прикордонних сіл в Угорщині. Тому, маючи угорську прописку, могли голосувати не тільки за списками партій, а й за мажоритарного кандидата.

Вищий суд Угорщини (Курія) ухвалив рішення про запит на перегляд результатів виборів і визнав його частково обґрунтованим. Зокрема йшлося, що "організоване перевезення подвійних громадян на українсько-угорському кордоні ... було незаконним ...", і у тому, що воно дійсно відбулося, "немає жодних сумнівів".

Однак у Верховному суді погодилися з рішенням Національної виборчої комісії, що наведені відео та телефонні розмови не можна вважати за достовірні докази впливу або фальсифікації результатів виборів.

Вища судова інстанція Угорщини зазначила, що для перерахунку або повторних виборів немає підстав за "браком об'єктивних доказів".