Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький, передає Wpolityce. 

"У діалозі з українською стороною ми застрягли на питанні адміністративної заборони на ведення пошуку та ексгумації. Ця заборона показує наскільки відрізняються наші погляди на історичну правду", - підкреслив Ціхоцький.

За його словами, можливість підготовки якоїсь спільної історичної декларації між Україною та Польщею на сьогодні "навіть не стоїть на горизонті".

Дипломат сподівається, що польсько-ізраїльська історична декларація, яку прийняли напередодні уряди обох країн і яка завершила суперечку між сторонами щодо закону про Інститут національної пам'яті, "конструктивно вплине на польсько-українські відносини".

Нагадаємо, 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав скандальні поправки в закон, який серед іншого передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів і штрафи та тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Водночас Дуда попросив Конституційний суд перевірити статті закону, в яких згадуються "українські націоналісти" і термін "Східна Малопольща".

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті, заявляючи, що Польща переписує історію.

США і Велика Британія засудили рішення президента Польщі підписати закон, наголосивши, що він негативно впливає на свободу слова і наукові дослідження.

У вилучених 27 червня статтях закону йдеться лише про "публічне приписування польському народу відповідальності за злочини Третього рейху". Згадка про "злочини українських націоналістів" лишається, як і відповідальність за це.