Заборона на отримання вищої освіти російською мовою в латвійських вузах має перш за все політичну, а не економічну доцільність.

Про це заявив міністр економіки Латвії Арвіл Ашераденс, пише портал Delfi.

"Ми повинні розглядати загальний баланс студентів, які вступають. Тут ми бачимо абсолютний приріст — 8,5 тисяч іноземних студентів минулого року. Ця цифра весь час зростає — студентів приїжджає все більше", - сказав він.

На прохання журналіста уточнити, чи означає це, що Латвія готова пожертвувати російськомовними студентами та їхніми коштами, міністр відповів: "У нас дуже сувора мовна політика. Латвія проводить навчання на мовах Євросоюзу і крапка. Це політична ціна!"

4 липня президент Латвії Раймонд Вейонис проголосив поправки до Закону про виші, які забороняють всім вищим навчальним закладам у країні вести навчання на мовах, які не є офіційними у Євросоюзі.

Досі це обмеження стосувалося тільки державних вузів. Тепер же під заборону потрапили, насамперед, програми російською мовою в приватних вузах і коледжах.