Європейський суд з прав людини вважає, що британська система спостереження тягне за собою порушення Конвенції з прав людини.

Таке рішення було прийнято у справі Big Brother Watch та інші проти Сполученого Королівства.

Справа стосувалася скарг журналістів і організацій із захисту громадянських свобод на три типи спостереження: масове перехоплення повідомлень, обмін інформацією з іноземними урядами і отримання даних зв'язку від постачальників послуг.

Скарга в ЄСПЛ була подана після одкровень Едварда Сноудена (колишнього підрядника Агентства національної безпеки США) про програми спостереження і обміну розвідданими між США і Британією.

Суд прийшов до висновку, що режим масового перехоплення повідомлень порушив статтю 8 Європейської конвенції про права людини (право на повагу до приватного і сімейного життя/ спілкування), оскільки існує недостатній нагляд як за вибором інтернет-носіїв для перехоплення, так і за фільтрацією, пошуком і вибором перехоплених повідомлень для перевірки, а гарантії, що регулюють вибір даних зв'язку для розгляду, були неадекватними.

Прийшовши до такого висновку, суд встановив, що дія режиму масового перехоплення само по собі не порушувала Конвенцію, але зазначив, що такий режим повинен дотримуватися критеріїв, встановлених в його прецедентній практиці.

ЄСПЛ також прийшов до висновку, що режим отримання даних зв'язку від постачальників послуг зв'язку порушив статтю 8, оскільки він не відповідає закону; і як режим масового перехоплення, так і режим отримання даних зв'язку порушили статтю 10 Конвенції (свобода вираження), оскільки щодо конфіденційних журналістських матеріалів не було достатніх гарантій.

Далі він встановив, що режим обміну розвідувальною інформацією з іноземними урядами не порушує ні статтю 8, ні статтю 10.