Питання запланованих Україною ексгумаційних робіт у Гуті Пеняцькій на Львівщині – це частина політичної гри перед майбутніми виборами.

Про це заявив президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек, пише Dziennik.

28 лютого 1944 року село Гута Пеняцька із понад тисячею мешканців, переважно поляків, було цілковито спалене. Згідно з висновками як слідства Інституту національної пам’яті Республіки Польща, так і деяких українських істориків, знищення села відбулося внаслідок каральної акції, організованої нацистською окупаційною владою.

Секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета 26 лютого заявив про те, що українська сторона планує цьогоріч провести ексгумаційні роботи в Гуті Пеняцькій. За його словами, метою робіт буде підтвердження або спростування символічності польського пам’ятника у Гуті Пеняцькій, а також спроба порахувати точну кількість жертв. Шеремета запевнив, що партнери з Польщі будуть запрошені до потенційних дослідницьких робіт як спостерігачі.

За даними польського Міністерства культури та національної спадщини, польська сторона не була офіційно поінформована про ці плани. Мінкульт наголосив, що "початок процедур, спрямованих на діяльність, пов’язану із ексгумацією останків жертв війни без офіційного повідомлення про це польську сторону є відступом від положень Угоди між урядом України і урядом Польщі про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій, підписаної у Варшаві 21 березня 1994 року".

Міністерство закордонних справ Польщі висловило сподівання, що українська сторона дозволить польським експертам взяти участь в ексгумаціях в Гуті Пеняцькій та у всіх місцях, де спочивають останки поляків.

Шеремета також сказав, що за словами українських істориків, жертв подій у Гуті Пеняцькій менше, ніж стверджує польська сторона. За даними ІНП Польщі, кількість жертв становить близько 850 осіб.

Шарек підкреслив, що у справі кількості польських жертв у Гуті Пеняцькій серед істориків "немає жодної дискусії та сумнівів".

"Інститут національної пам'яті взагалі не коментує політичні питання, але ми вважаємо, що це питання стає частиною політичної гри в Україні лише перед майбутніми виборами", - сказав президент Інституту національної пам’яті Польщі.

За останніми даними, виконавцем злочину у Гуті Пеняцькій був 2-й батальйон 4-го галицького поліційного полку СС, який був окремим формуванням у підпорядкуванні командувача СС і поліції Галичини і до 14-ї дивізії військ СС "Галичина" стосунку не мав. 

Причиною каральної операції стала сутичка німецького підрозділу з радянським партизанським загоном Бориса Крутикова, яка відбулася раніше.

Крім того, джерела свідчать про участь у нападі на Гуту Пеняцьку підрозділів куреня УПА Максима Скорупського – "Макса", який діяв без санкції вищого командування (згодом "Макс" потрапив під слідство Служби безпеки ОУН і з УПА дезертирував).

Загалом, внаслідок каральної акції загинуло, за різними даними, від 700 до 1200 мешканців Гути Пеняцької та навколишніх сіл, які ховалися в селі.