Процес ухвалення рішення про санкції проти вісьмох росіян за агресію в районі Азовського моря був непростим через спротив Фінляндії і Італії, однак його вдалося подолати.

Про це йдеться у статті "Санкції та передвиборча підтримка: чого досяг Порошенко у відносинах з ЄС у 2019 році", повідомляє "Європейська правда".

Дебати щодо можливих санкцій за агресію Росії в районі Азовського моря розпочалися одразу після нападу 25 листопада 2018 року. Але проти будь-яких нових заходів виступала Німеччина, її підтримали Франція, Італія, інші члени ЄС.

"Погодження навіть вельми символічних персональних санкцій стало неабиякою проблемою, що потребувала багаторівневих перемовин між країнами ЄС" - йдеться у статті.

За даними посадовців, нові санкції блокувала Фінляндія, яка домоглася виключення з санкційного переліку заступника керівника прикордонної служби ФСБ Росії, адмірала Геннадія Медведєва.

Після його заміни санкції з принципових мотивів заблокувала Італія, яка тривалий час наголошує на необхідності скасування обмежувальних заходів проти РФ.

Піар, важливіший за санкції: що не так із азовським пакетом "тиску на Росію"

За даними джерел, зняти вето Італії вдалося завдяки Литві.

"Офіційного підтвердження цих даних немає, але в дипломатичній спільноті ходять чутки, що для досягнення цього компромісу Литва прийняла п'ять сімей сирійців, що прибули до Італії" - йдеться у статті.

Як зазначається, на думку України, санкції проти Росії за напад і подальшу агресію в Азовському морі мали бути геть інші. Українська сторона наполягала на більш суворому покаранні для РФ.

"Київ навіть представив Брюсселю своє бачення під назвою "Азовський пакет", що включав обмеження проти компаній, російських портів і суден. Проте крім традиційних друзів на кшталт Литви та Данії, яка до них приєдналася, ця ідея не знайшла прибічників" - стверджує автор статті.

Нагадаємо, 15 березня Рада ЄС запровадила індивідуальні санкції восьми громадян Росії у зв’язку з керченською агресією.