Комітет парламенту Німеччини проводить розслідування щодо міністра оборони Урсули фон дер Ляєн, яка претендує на пост президента Європейської комісії.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Politico.

Слідчий комітет Бундестагу, який депутати можуть використовувати для розслідування урядових злочинів, вивчає, яким чином вигідні контракти від Міноборони були укладені з зовнішніми консультантами без належного контролю, і чи сприяла цим угодам мережа неофіційних особистих зв'язків.

Депутати, які розглядають цю справу, вже заявили, що фон дер Ляєн все одно доведеться відповідати на їхні запитання, навіть якщо вона буде затверджена в якості президента Єврокомісії 16 липня.

"Яка б не була робота у пані фон дер Ляєн в майбутньому, вона жодним чином не змінить того факту, що комітет буде викликати її в суд і допитувати", - сказав Тобіас Лінднер, член парламенту і представник з політики безпеки опозиційної партії "Зелених".

У листопаді минулого року міністр сказала парламенту Німеччини, що при найнятті зовнішніх консультантів були допущені "помилки", і що "цього не повинно було статися". Але вона захищала використання таких консультантів, заявивши, що вони повинні були провести реформу міністерства.

Слідство припускає, що деякі консультанти мали привілейований доступ до чиновників міністерства, які допомогли їм обійти правила і виграти контракти на мільйони євро.

Хоча немає ніяких припущень про те, що сама фон дер Ляєн була частиною цієї мережі, більш широке використання зовнішніх консультантів стало відмінною рисою її перебування на посту міністра оборони.

Вперше громадськість дізналася про скандал восени 2018 року, коли в ЗМІ потрапили внутрішні повідомлення Федерального аудиторського управління Німеччини.

Спостерігач, який стежить за рухом коштів уряду Німеччини, описав десятки порушень при наймі зовнішніх консультантів Міністерством оборони.

Ці консультанти зіграли більш важливу роль, ніж міністерство публічно заявило, йдеться в декількох повідомленнях засобів масової інформації: в 2015 році, наприклад, аудитори підрахували, що міністерство витратило до 100 мільйонів євро на зовнішніх консультантів, але офіційно оголосило тільки про 2,2 мільйона євро. Рік по тому міністерство витратило до 150 млн. євро на консультантів, заявивши лише про 2,9 млн. євро.

Основна критика аудиторів полягала не в тому, що міністерство оплатило послуги зовнішніх експертів - що, на думку експертів з безпеки, необхідно, особливо коли мова йде про застосування нових цифрових технологій. Скоріше, мова йшла про те, як розподілялися контракти.

Проаналізувавши 56 з 375 контрактів, укладених з консультантами в 2015 і 2016 роках, аудитори виявили, що в переважній більшості випадків Міністерство оборони не надало достатніх підстав для прийняття рішення про необхідність зовнішніх консультацій; в більш ніж третині випадків процедури не відповідали звичайним правилам присудження контрактів.