Українські члени Німецько-української комісії істориків опублікували офіційну заяву про визнання Голодомору актом геноциду.

Про це йдеться в статті на сайті "Європейської правди" - "Голодомор – це геноцид, але в політику ми не граємо: відповідь історика Грицака на звинувачення".

"Більшість з нас не є дослідниками цієї теми. Наші фахові інтереси переважно стосуються інших царин: історії Першої і Другої світової воєн, історії українсько-німецьких стосунків, сучасного стану історіографії. Але на підставі досліджень інших наших колег, до якості роботи яких у нас немає жодних сумнівів, ми можемо чітко заявити – так, ГОЛОДОМОР БУВ АКТОМ ГЕНОЦИДУ. І якби до нас хтось звернувся з проханням сформулювати нашу спільну думку, то вона була би саме такою", - йдеться у спільній заяві членів Німецько-української комісії істориків.

Співголова комісії Ярослав Грицак відкинув звинувачення в тому, що ніби частина українських членів комісії навіть не вважають Голодомор геноцидом.

Грицак заявив, що у формуванні скандальної "позиції більшості" проти визнання Голодомору геноцидом, на яку послався посол України в Німеччині Андрій Мельник, брали участь лише німецькі члени комісії, без українців.

"Ви згадали про листа професора Шульце-Весселя до Вас – але ми не знали про нього, аж поки Ви не зацитували його у своєму тексті. Ця цитата нас, українських членів комісії, здивувала – нас ніхто ніколи не питав, що ми думаємо про Голодомор", - написав Грицак у відповідь на претензії посла.

Він додав, що німецький професор Шульце-Вессель мав на увазі саме німецьких членів комісії, а не усього її складу, коли говорив про "думку більшості" щодо Голодомору.

"І це головна причина, чому ми не можемо вийти зі спільною заявою від усієї комісії. Це не означає, що німецькі історики не визнають Голодомор однією з найбільших трагедій у світовій та українській історії. Але деякі з них мають сумніви щодо придатності концепції "геноцид" для опису того, що творилося в Україні у 1932-1933 роках. Це питання є чисто науковим, а не політичним. Ви ж очікуєте від нас політичних рішень. А це за означенням є неможливим", - вважає Грицак.

Як відомо, комітет німецького Бундестагу провів засідання щодо петиції про визнання Голодомору геноцидом українців, яка наприкінці травня набрала необхідний мінімум у 50 тисяч голосів для розгляду її парламентом.

МЗС Німеччини виступає проти того, аби Бундестаг визнавав Голодомор геноцидом. Зокрема, МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року.

Читайте також статтю посла України в Німеччині: "Мовчання буває злочинним: чому історик Грицак має піти з українсько-німецької комісії"