Туреччина не шантажує НАТО своїм відхиленням оборонного плану для країн Балтії та Польщі та має повне право вето в рамках Альянсу, заявило турецьке джерело в понеділок перед самітом НАТО в Лондоні.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Reuters.

Агентство днями повідомило, що Туреччина відмовляється підтримати план НАТО для країн Балтії й Польщі на випадок нападу Росії, поки Альянс не запропонує Анкарі більше політичної підтримки у боротьбі з курдськими загонами YPG на півночі Сирії. Цю організацію вона розглядає як терористичну.

Анкара заявила, що глухий кут спричинило те, що США відкликали підтримку окремого плану оборони Туреччини, який охоплює будь-яку можливу атаку з півдня, де вона межує з Сирією, і що вона хоче владнати це питання.

"НАТО є інститутом, де Туреччина має повне право вето, політично і військово, і тут є процедури", - сказало джерело. "Немає такого як шантаж з боку Туреччини - така заява є неприйнятною".

Минулого тижня дипломатичне джерело заявило, що Туреччина "бере в заручники східну Європу", блокуючи схвалення військового плану, а друге джерело назвало поведінку Анкари "підривною".

Пізніше турецьке дипломатичне джерело заявило, що Туреччина "відкрита для пропозицій", і що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг намагається знайти спільну мову між союзниками.

Однак відносини між Туреччиною та її союзниками по НАТО напружені у зв'язку з низкою питань, починаючи від рішення Анкари про закупівлю російських систем ППО до політики щодо Сирії. Минулого місяця кілька членів НАТО засудили рішення Туреччини розпочати наступ у північно-східній Сирії проти загонів YPG.

Туреччина, яка є другою за величиною військовою структурою НАТО, хоче, щоб Альянс офіційно класифікував YPG, основний компонент Сирійських демократичних сил (SDF), як терористів. Її розлютила підтримка з боку союзників по НАТО для YPG, західного партнера в боротьбі з бойовиками "Ісламської держави".

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив у четвер, що "підхід до захисту країн Балтії повинен бути таким же, як і до захисту інтересів Туреччини".

Міністр закордонних справ Литви, коментуючи повідомлення ЗМІ, висловив надію, що "певні рішення" будуть ухвалені до саміту Альянсу, який починається 3 грудня.

"Було б неправильно стверджувати, що існують певні розбіжності або блокування. Процес йде повним ходом", - сказав він.

Альянс вперше затвердив плани оборони для країн Балтії в 2010 році, а після анексії Криму вони були оновлені, але обговорення деталей планів досі триває.