Європейська комісія презентувала два документи, які мають допомогти досягти цілей зі скорочення викидів парникових газів до 2050 року. Це стратегія інтеграції енергетичної системи та воднева стратегія.

Про це йдеться в офіційному пресрелізі Єврокомісії, з яким ознайомилася "Європейська правда".

Обидві стратегії передбачають розвиток у країнах ЄС "чистої" енергетики, згідно з проєктами "Наступне покоління" (Next Generation EU) та "Європейською зеленою угодою".  Зараз енергетичний сектор відповідальний за близько 75% викидів парникових газів у ЄС.

"Стратегії, ухвалені сьогодні, сприятимуть Європейській зеленій угоді і підтримають нашу мету декарбонізувати економіку до 2050 року. … Це буде інструментом зростання, який допоможе подолати економічні наслідки від кризи, зумовленої COVID-19", - зазначає виконавчий віцепрезидент з питань Зеленої угоди Франс Тіммерманс.  

Передбачені документами кроки мають одночасно зробити економіку екологічнішою, і при цьому - створити нові робочі місця та посилювати лідерство й конкурентоспроможність ЄС в екологічних технологіях.

Стратегія інтеграції енергетичної системи має посилити взаємозв’язки між різними сферами, де має здійснюватися перехід на новітні технології задля зменшення шкідливого впливу на довкілля – транспортом, промисловістю, енергетикою, житловим сектором, задля зменшення вартості цього переходу.

"Це означає систему, у який електроенергія, якою заряджають авто, надходить із сонячних електростанцій на дахах наших будівель; житло опалюється теплом зі станції, яка знаходиться поруч, а сама станція працює на чистому водні, виробленому офшорними вітровими електростанціями", - пояснюють у комюніке.

Стратегія передбачає 38 кроків, серед яких - зміни до законодавства, фінансові стимули, наукові дослідження, планування інфраструктури тощо.

Воднева стратегія включає комплекс заходів для просування "зеленого" водню у європейській енергетиці та декарбонізації економіки.

"Пріоритетом є розвиток відновлюваного водню, що вироблятиметься в основному завдяки вітровій та сонячній енергетиці", - зазначають у повідомленні.

Запропонований поетапний підхід передбачає, що у 2020-2024 роках у ЄС має бути встановлено щонайменш 6 ГВт електролізерів і буде вироблятися до 1 млн тонн водню з відновлюваних джерел енергії.

У 2025-2030 роках пропонується вийти на 40 ГВт електролізерів і виробництво до 10 млн тонн чистого водню, а до 2050 року ці технології мають широко використовуватися у всіх сферах.

Для досягнення цієї мети створюється Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance) у рамках якого співпрацюватимуть представники промисловості, влади, громадськості і Європейський інвестиційний банк – для створення інвестиційних проєктів.