У Румунії закрили провадження проти осіб, які кричали угорцям "забиратися з країни" під час сутички на військовому кладовищі у Трансільванії минулого року.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Balkan Insight.

Прокурор міста Мойнешть у жудеці Бакеу закрив провадження проти етнічних румунів, які під час сутички з етнічними угорцями на військовому кладовищі у Трансільванії у червні 2019 року вигукували "Угорців геть з країни". 

Фантомні болі Угорщини: чому 100-річна угода досі визначає політику нашого сусіда

Прокурор Даніель Гальбеаца пояснив своє рішення тим, що ці висловлювання могли б характеризуватися як заклик до ворожнечі, якби стосувалися "певної категорії громадян, як люди з інвалідністю, ЛГБТ тощо, а не етнічної групи".

Прокурор також врахував показання кількох свідків, у яких йшлося, що етнічні угорці під час конфлікту на кладовищі поводилися провокаційно, а етнічні румуни не реагували на провокації. Водночас були і свідчення, що "угорці молилися у тиші, а румуни кричали націоналістичні гасла".

Йдеться про протистояння між румунами та угорцями, що сталося у червні 2019 року у Трансільванії, на кладовищі у селі Валя-Узулуй, де поховані полеглі у Першій світовій військові.

Спершу місцева румунська влада обурилася з приводу того, що угорська громада, яка там є більшістю, встановила на кладовищі 600 дерев’яних хрестів, прикрашених угорською національною символікою - за кошти уряду Угорщини.

Такі хрести були встановлені не лише над полеглими угорцями, але й військовими інших національностей - румунами, австрійцями, німцями, росіянами, італійцями та сербами.

Потім місцеві органи влади встановили на кладовищі 52 православних хрести над полеглими румунами. 

Представники угорської громади нібито накрили хрести сміттєвими пакетами, а потім зібралися на молитву, виставивши довкола "кордон безпеки". Обурені етнічні румуни прийшли на кладовище з іконами та національними прапорами.

Інцидент призвів до "війни заяв" між Бухарестом і Будапештом. 

Трансільванія, яка була частиною Австро-Угорської імперії до кінця Першої світової війни, має значну угорську меншину, і там час від часу виникали тертя між етнічними угорцями і румунами. Етнічні угорці, більшість з яких є католиками на відміну від переважно православних румунів, є найбільшою меншиною в Румунії.

Папа Римський Франциск під час свого візиту до Трансільванії, якраз у червні 2019 року, закликав етнічних угорців та румунів залишити розбіжності в минулому.