Скандальний закон про локалізацію не має зачепити товари з країн ЄС та СОТ

Законопроєкт №3739 про локалізацію у державних закупівлях суперечить міжнародним зобов’язанням України, а тому законопроєкт, у разі його ухвалення, може не застосуватися до товарів, що імпортується з країн ЄС та СОТ.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у відповіді на запит ЄвроПравди до віцепрем'єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

Письмова відповідь на запит редакції була надана пресслужбою віцепрем'єрки.

"У поточній редакції законопроєкт № 3739 суперечить міжнародним зобов’язанням України. Відтак... припускаємо, що відповідний законопроєкт (навіть у разі його прийняття) не буде застосовуватися до країн СОТ і ЄС, оскільки міжнародні зобов’язання передбачають інші умови роботи в сфері держзакупівель",- йдеться у відповіді.

В офісі віцепрем'єрки також наголошують, що подібні механізми підтримки українського виробника "повинні напрацьовуватися в Уряді, бо це дозволяє підкріпити їх відповідними розрахунками (зокрема, про очікуваний економічний ефект)".

В уряді також висловлюють сподівання, "що ініціатива у тому форматі, як вона міститься у законопроєкті № 3739, не матиме негативного впливу на саміт Україна-ЄС, який відбудеться за участі президента України, зокрема подальший рух України до інтеграції у внутрішній ринок ЄС, підписання Угоди про спільний авіаційний простір, подальший рух у напрямку "промислового" та "енергетичного" безвізів".

Нагадаємо, минулого місяця Верховна рада схвалила у другому читанні законопроєкт №3739, який передбачає введення додаткового критерію у системі державних закупівель – рівня локалізації виробництва.

Детальніше про нього – у статті "Операція локалізація: чим небезпечний обраний Україною шлях захисту нацвиробника".

Із критикою цього законопроєкту виступив і прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, ініціатива надання преференцій продукції з локалізованим виробництвом не відповідає Угоді про асоціацію з ЄС, а також іншим зобов’язанням України та потребує змін.

Читайте також аналіз Київської школи економіки: Купуй непрозоро, сварись з ЄС: чим небезпечна нова ініціатива з підтримки промисловості