Група депутатів Європарламенту звернулася до України із закликом відновити функції Національного агентства із запобігання та протидії корупції (НАЗК), при цьому їхній заклик суперечить позиціям рішення КС.

Про це йдеться в офіційній заяві європарламентарів, що є у розпорядженні "Європейської правди".  

Парламентарі, що опікуються українськими питаннями, зазначають, що надзвичайно стурбовані рішенням Конституційного суду, тому що воно створило "правову яму" в ключовому законодавстві щодо антикорупційної реформи. 

"Ми закликаємо український уряд та законодавчий орган якнайшвидше заповнити юридичну порожнечу, що виникла внаслідок рішення КС, та швидко відновити повністю функціонуючу, ефективну та комплексну інституційну архітектуру для боротьби з корупцією - включно із судовою гілкою, але в той самий час повністю зберегти незалежність останньої від виконавчої та законодавчої гілок влади.

У цьому контексті ми наголошуємо, що повноцінно наділене повноваженнями НАЗК відіграє ключову роль, і рішення Конституційного суду не має використовуватися як привід для того, щоб послабити чи звести до другорядної його роль", - йдеться у заяві. 

Це принципово суперечить рішенню КС, у якому Суд постановляє, що НАЗК має бути позбавлене функцій контролю над судовою гілкою влади. Для порівняння, наводимо фрагмент рішення: 

"Конституційний Суд України констатує, що Національне агентство з питань запобігання корупції як орган виконавчої влади здійснює контроль над конституційно закріпленими інституціями, якими є суди та Конституційний Суд України. 

Враховуючи це, Конституційний Суд України доходить висновку про неконституційність ...повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції в частині контрольних функцій (контролю) виконавчої влади над судовою гілкою влади".

Європарламентарі зазначають, що цінують прагнення України до поглиблення співпраці й інтеграції з ЄС, але допомога Євросоюзу та поглиблення співпраці не є безумовними.

"Україна має продемонструвати сталу відданість проведенню реформ і дотримання принципам ЄС. Будь яких кроків назад, особливо у такій чутливій та важливій сфері як боротьба з корупцією, потрібно уникати. Тому ми вітаємо першу реакцію президента Зеленського щодо цього питання. Ми також віримо нашим колегам у Верховній раді, які вже багато разів доводили політичну волю непохитно продовжувати втілювати антикорупційний порядок денний"

Зазначимо, офіційний Київ вже частково здійснив те, до чого закликають європарламентарі: вчора прем’єр підписав урядове розпорядження, яке доручає низці органів влади діяти всупереч рішенню КС.

Заяву, про яку йдеться, підписали Міхаель Галер - головний доповідач ЄП щодо України (Німеччина, ЄНП), Андрюс Кубілюс - голова делегації ЄП у міжпарламентській асамблеї "Євронест" (ЄНП, Литва), Влодзимеж Цимочевич - доповідач групи соціал-демократів щодо України (Польща), Петра Ауштревічюс - доповідач групи Renew щодо України (Литва), Віола фон Кеймон-Таубадель - доповідач групи Зелених щодо України (Німеччина) та Сандра Калніете (ЄНП, Литва). 

Раніше низка міжнародних партнерів заявили, що рішення КС поставило під сумнів міжнародні зобов'язання України.

У відповідності до аналізу ЄвроПравди, рішення, оприлюднене КС 28 жовтня, у разі безумовного виконання було би здатне завдати непоправної шкоди євроінтеграції України. Детальніше про це у редакційній статті "Корупційний суд України: чому скандальне рішення КС руйнує не тільки безвізовий режим"