Прем’єр-міністр Віктор Орбан пояснив рішення Угорщини ветувати бюджет ЄС тим, що передбачені ним зобов’язання нібито були пов’язані з прийомом мігрантів.

Як пише "Європейська правда", про це повідомляє Hungary Today.

Він зазначив, що країна ветувала бюджетний пакет згідно з позицією, яку Угорщина висловила під час саміту лідерів ЄС у липні 2020 року.

Орбан заявив, що "ті, то захищає свої кордони та свої країни від міграції Брюссель більше не вважає країнами, де діє верховенство права", додавши, що пропозиція прив’язати виділення коштів до дотримання верховенства права означала би прив’язку фінансування до "підтримки міграції" і використовувалася би як інструмент тиску на незгодні країни.

Він додав, що Угорщина і так погодилася на компроміс, підтримавши ідею спільних позик всупереч своєму бажанню. "Ми погодилися на компроміс у липні лише через нашу відданість європейській солідарності і бажанні допомогти, щоб країни-члени, які опинились у фінансовій скруті, могли якнайшвидше отримати необхідні кошти", - зазначив Орбан.

Віктор Орбан заявив, що Угорщина повністю прихильна ідеї верховенства права, нагадавши, що колись країна боролася за повалення комуністичного режиму.

За його словами, питання верховенства права у ЄС перетворили на політичний інструмент тиску, і жодна процедура в ЄС не має бути прив’язана до оцінки верховенства права, доки немає "об’єктивних критеріїв".

"На нашу думку, прив’язувати економічні, фінансові питання до політичних дебатів було б великою помилкою, яка підірве європейську єдність. Будь-яка нова процедура, що передбачає покарання для країн-членів, повинна запроваджуватися лише через одностайне внесення правок до основних Угод. Ми хочемо, щоб країни-члени дотримувалися цієї вимоги", - заявив Віктор Орбан.

Нагадаємо, 16 листопада Угорщина і Польща заблокували прийняття бюджету і фонду відновлення ЄС на 2021-2027 роки, оскільки він включав пункт, який ставить доступ до грошей в залежність до дотримання верховенства права. Будапешт і Варшава виступили проти, тому що самі знаходяться під офіційним процесом ЄС, що розслідує порушення ними принципів незалежності судів, засобів масової інформації та неурядових організацій.

Якщо цей зв'язок, введений лідерами ЄС у липні і посилений Європейським парламентом, збережеться, обидві країни ризикують втратити доступ до десятків мільярдів євро у фондах ЄС. Оскільки без одностайної згоди на пакет в 1,8 трлн євро жодна країна ЄС не зможе отримати гроші, це дає Варшаві і Будапешту важіль для тиску на інші держави-члени.

Вето Варшави і Будапешта означає, що виділення коштів на відновлення економіки всіх країн ЄС після рецесії, викликаної пандемією COVID-19, швидше за все, буде відкладене. Спочатку планувалося, що кошти почнуть виділяти з середини 2021 року.