Парламент Чорногорії затвердив новий уряд країни, у складі якого вперше за 30 років не буде представників Демократичної партії соціалістів (DPS) Міло Джукановича, та загалом є лише один член політичної партії.

Про це пише "Балканський оглядач", повідомляє "Європейська правда".

За новий уряд проголосували 41 депутат, 28 - "проти", ще один - утримався. Загалом у голосуванні взяли участь 70 народних обранців із 80.

Голоси за склад уряду дорівнюють кількості мандатів, яку має правляча більшість у парламенті (блоки "За майбутнє Чорногорії", "Чорні та білі", "Мир є наша нація"). Депутати від партій національних меншин, боснійців та албанців, а також DPS Міла Джукановича не підтримали новий уряд.

Skupština #CrnaGora je izabrala u petak, 04. decembra 2020. godine, 42. Vladu 🇲🇪, na čelu sa predsjednikom prof. dr @ZdravkoKrivokcg
⬇️https://t.co/ewoizD5bKm pic.twitter.com/2gq1EXK7Zr

— Vlada Crne Gore (@VladaCG) December 4, 2020

Прем’єр-міністром став Здравко Кривокапич - позапартійний лідер просербського передбвиборчого блоку "За майбутнє Чорногорії". Його вважають близьким до Сербської православної церкви та митрополита Амфілохія, який нещодавно помер від коронавірусу.

Реванш друзів Путіна: чим важливі парламентські вибори у маленькій Чорногорії

Посаду віцепрем’єра отримав лідер Громадянського руху URA Дрітан Абазович - лідер передвиборчої коаліції "Чорні та білі". Абазович буде єдиним партійним членом уряду.

У новому уряді буде 12 міністерств, а більшість портфелів отримали люди, маловідомі широкому загалу. Оголошуючи кандидатів на урядові посади, Кривокапич сказав, що це має символізувати "12 апостолів". 

МЗС Чорногорії очолить Джордже Радулович, який працює в міністерстві з 2011 року. Раніше він був заступником посла Чорногорії в Румунії.

Міністром внутрішніх справ став Сергей Секулович - юрист, громадський активіст та політичний аналітик. Раніше він був членом "Руху за зміни" Небойші Медоєвича (тепер депутат з правлячої більшості) та радником колишнього спікера парламенту Ранка Кривокапича (СДП).

Міноборони очолить Олівера Ін’як, викладач з безпеки приватного університету Дон’я Гориця. Вона є учасницею низки форумів на тему членства Чорногорії в НАТО. 

Міністром капітальних інвестицій став Младен Бояніч, фахівець з економіки та фондового ринку. У 2018 році він балотувався на президентських виборах, був членом центристської політсили "Позитивна Чорногорія".

Міністром освіти, науки, культури і спорту обрали філолога Весну Братич. Вона відома неоднозначними заявами на захист Сербської православної церкви та про те, що  чорногорці висловлюють жаль за Косово. Проти її призначення виступали низка жіночих організацій - через висловлювання Братич про те, що "жінки самі винні у власному становищі".

МОЗ очолить Єлена Боровинич Бойович. Її критикували за те, що вона, будучи керівником відділення лікарні, де від коронавірусу помер митрополит Амфілохій, дозволила приходити туди після його смерті та сама прийшла на його похорон без маски і не дотримуючись дистанції.   

Міністром юстиції та прав меншин буде адвокат Владимир Лепосавич, раніше - юридичний представник Митрополії Чорногорсько-Приморської Сербської православної церкви та член юридичної групи, яка працювала над скасуванням Закону про свободу віросповідання. 

Балканський варіант "русского мира": що стоїть за церковними протестами у Чорногорії

Міністром фінансів та соціального забезпечення став Мілойко Спаїч, що має фінансову освіту, 10 років працював за кордоном, а згодом увійшов до дорадчої групи Здравка Кривокапича.

Мінекономіки очолить Яков Мілатович. Він здобув магістерський ступінь в Університеті Оксфорда та працював економістом у Європейському банку реконструкції та розвитку.

Тамара Сржентич, яка навчалася в США і працювала в європейських країнах, обійме посаду міністра державного управління, цифрового суспільства та ЗМІ.

Міністерство екології, просторового планування та урбанізації очолить Ратко Митрович, університетський професор архітектури. 

Міністром сільського, лісового та водного господарства став Александр Стійович, який працював в Інституті лісового господарства Чорногорії.

Як повідомлялося, Демократична партія соціалістів президента Чорногорії Міло Джукановича за підсумком парламентських виборів отримала найбільше голосів, але коаліцію сформували опозиційні сили, які сукупно отримали більше місць. 

Серед переможців виборів - радикальні просербські сили, які обіцяли скасувати членство Чорногорії у НАТО, відізвати її визнання Косова, відмовитися від санкцій проти РФ та зберегти домінуюче положення Сербської церкви.

При цьому переможці виборів декларували незмінність курсу на вступ до ЄС.

Читайте також: Реванш друзів Путіна: чим важливі парламентські вибори у маленькій Чорногорії.