Європейський суд з прав людини визнав, що Росія винна у низці порушень прав людини після окупації Південної Осетії та Абхазії, але не несе відповідальності за ці регіони під час російсько-грузинської війни.

Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ, яке є у розпорядженні "Європейської правди".

Обидві сторони суперечки оголосили про свою перемогу.

"Сьогодні один із найважливіших днів у новітній історії Грузії. 12-річна суперечка із РФ про війну серпня 2008 року завершилася перемогою Грузії", - написав прем’єр-міністр цієї країни Гіоргі Гахарія. 

Натомість Мін'юст Росії оприлюднив повідомлення про свою перемогу в ЄСПЛ, стверджуючи, що Суд "визнав необґрунтованими звинувачення Грузії проти Росії щодо подій 8-12 серпня 2008 у Південній Осетії та Абхазії".

Європейський суд з прав людини справді відхилив одну важливу складову скарги Грузії, щодо подій 8-12 серпня, у дні "активних насильницьких дій" (йдеться про збройну агресію РФ проти Грузії). Судді, із розподілом 11 голосів проти 6, вирішили, що Європейська конвенція з прав людини не дозволяє покласти на Росію відповідальність за ті події.

Втім, цей пункт був єдиним, за яким Тбілісі отримали відмову. За наступними 15 пунктами грузинської скарги судді переважною більшістю голосів, а подекуди і одноголосно (тобто навіть із голосом російського судді), визнали Росію винною і відповідальною за порушення прав людини на окупованих нею територіях Грузії.

Протягом 3 місяців, до 10 жовтня 2008 року, Росія була відповідальною також за так звані "буферні зони" за межами Абхазії та Південної Осетії, де зберігалася їхня військова присутність. Від 10 жовтня ця відповідальність повернулася до Грузії, але ті території, які досі лишаються непідконтрольними Тбілісі, досі перебувають під фактичним контролем РФ, вважає ЄСПЛ. Рішення Кремля про "визнання незалежності" Абхазії та Південної Осетії не змінило цього факту.

Росія визнана винною у встановленні на окупованих територіях незаконної "адміністративної практики", під час якої порушувала право на життя без жодних розслідувань цих фактів, заборону на тортури або нелюдське та принизливе поводження, право на повагу до приватного життя, право на захист власності, здійснювала позасудові арешти, обмежувала свободу пересування, право на освіту тощо.

ЄСПЛ не ухвалив жодних рішень про компенсації винної сторони, відклавши рішення щодо цієї скарги: щодо неї буде винесене окреме рішення Суду.