Вища рада правосуддя звернулася до Міністерства закордонних справ і до Кабінету міністрів із проханням повідомити, чи надсилали посли країн G7 в Україні офіційними каналами перелік пріоритетних заходів, які були опубліковані напередодні.

Як повідомляє "Європейська правда", відповідна заява розміщена на сайті ВРП.

25 січня посли країн Групи семи на прохання української сторони оприлюднили поради щодо кроків для зміцнення антикорупційних інституцій і реформування судової влади. Рекомендації були опубліковані у Twitter Групи підтримки України у відповідь на проблеми, спричинені рішенням Конституційного Суду України у жовтні та до цього, які, на думку послів, стали серйозною загрозою демократичному розвитку країни.

Але Вища рада правосуддя вказує на те, що відповідно до частини другої статті 41 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року всі офіційні справи з державою перебування, ввірені представництву держави, що акредитує, здійснюються з Міністерством закордонних справ країни перебування або через це міністерство.

"Частиною другою статті 5 Закону України "Про дипломатичну службу" передбачено, що Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин. Згідно з Указом Президента України "Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин" від 18 вересня 1996 року № 841/96 Міністерство закордонних справ України сприяє взаємодії органів виконавчої влади з органами законодавчої та судової влади в частині здійснення ними зовнішніх зносин", - йдеться у заяві.

"З огляду на викладене Вища рада правосуддя просить повідомити, чи надсилали посли країн "Великої сімки" (G7) в Україні запропонований перелік пріоритетних заходів офіційним шляхом", - зазначили у ВРП.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

Через визнання Конституційним судом неконституційними норм щодо недостовірного декларування та повноважень НАЗК Україна ризикує втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, також це ставить під сумнів безвізовий режим із ЄС. 

4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, тепер за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі. 

У ЄС зазначили, що вважають відновлене покарання недостатнім запобіжником. 

Детальніше про наслідки жовтневого рішення Конституційного суду читайте в статті - Корупційний суд України: чому скандальне рішення КС руйнує не тільки безвізовий режим