Експерти оцінили на "четвірку з плюсом" співпрацю України з ЄС у 2020 році, тоді як у 2019 році оцінка становила п'ять з мінусом.

Про це йдеться у дослідженні аналітичного центру "Рада зовнішньої політики "Українська призма", пише "Європейська правда". 

За оцінками аналітиків, 2020 рік з точки зору політичного діалогу Україна–ЄС був неоднозначним. 

"З одного боку, підтримка євроінтеграційного вектора України серед можновладців залишається сталою. З іншого - у практичній площині відбулось помітне гальмування впровадження норм та стандартів ЄС на фоні раніше обіцяних темпів. Особливе занепокоєння виникло у зв’язку з конституційною кризою, що розгорнулася відразу після проведення місцевих виборів, та затягуванням реформи правоохоронних органів, зокрема СБУ", - зазначають автори дослідження.

Вони вказують на те, що згідно з "Пульсом Угоди", системи загального прогресу в реалізації Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, у 2020 році Україна дотрималась зобов’язань лише на 30%, що є найнижчим показником за всі роки імплементації угоди.

Позитивним результатом року називають очний саміт Україна–ЄС у Брюсселі, попри пандемію, та підсумкову заяву за його підсумками, у якій ЄС висловлює незмінну підтримку суверенітету України та підтверджує намір продовжувати санкції проти РФ, вітає прогрес деяких реформ. 

Згадують також домовленість уряду й парламенту наприкінці року про законодавчі пріоритети у сфері євроінтеграції, зокрема щодо 30 законопроєктів у сферах енергетики, транспорту, торгівлі, "зеленого курсу" тощо та започаткування у ВРУ Днів ЄС, коли розглядатимуться суто євроінтеграційні подання; схвалення Кабміном близько 20 документів, необхідних для реалізації рішень Саміту Україна–ЄС та підготовки до засідання Ради асоціації.

Водночас, увесь євроінтеграційний блок оцінюють на "три з плюсом". На таку загальну оцінку вплинули гірші результати за іншими напрямками - "Східним партнерством" та Європейським енергетичним співтовариством, де оцінка - три і три з мінусом відповідно.

Оцінка політики здійснювалася за 5 індикаторами як наявність політичного інтересу, ефективність взаємодії українських інституцій, стратегічне бачення напрямку політики, конкретна діяльність протягом року та її результати. 

Кожен з п’яти індикаторів оцінювався за шкалою від 1 до 5 балів, де 5 - максимальна оцінка. Загальна оцінка визначалася як середнє арифметичне балів за всіма індикаторами і виставлялася латинськими літерами (A, B, C, D, E) з арифметичними знаками дії (+/-) залежно від значення отриманого показника.