Експерти оцінили на п’ять з мінусом політику України в 2020 році у сфері євроатлантичної інтеграції. Це трохи вищий бал, ніж за 2019 рік, коли цей напрямок оцінили на чотири з плюсом.

Про це йдеться у дослідженні аналітичного центру "Рада зовнішньої політики "Українська призма", пише "Європейська правда". 

Головним досягненням року вважають приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО та здійснення першої закупівлі військових товарів через Агентство НАТО з підтримки і постачання (до системи закупівель Україна приєдналась на початку року).

"Водночас, політичний інтерес та міжінституційне співробітництво мали свої вади, що відобразилось як у неоднозначних заявах міністра оборони та представників окремих партій, так і в затримці з підписанням РНП‐2020 та призначенням глави місії України при НАТО з боку президента", - зауважують автори.

Вони відзначають як позитив підтримання активного діалогу, попри пандемію, на рівні міністерств закордонних справ та оборони, Генерального штабу та Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції; продовження реалізації Програми НАТО–Україна з перепідготовки військовослужбовців (у 2020 році — 280 осіб) та Програми НАТО "Удосконалення військової освіти". Значна увага з боку Міноборони спрямовувалася на реформу ЗСУ, відповідність стандартам НАТО та досягнення взаємосумісності.

"Попри заплановане ще у Програмі Уряду на 2018 рік приєднання України до Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки, у 2020 році процес так і не було завершено", - зазначають автори.

Згадують також, що у квітні 2020 року Північноатлантична рада визнала Україну  потенційним операційним партнером тренувальної Місії НАТО в Іраку, але військових туди так і не відправили. 

Також залишилося невирішеним блокування Комісії Україна–НАТО Угорщиною.

Оцінка політики здійснювалася за 5 індикаторами: наявність політичного інтересу, ефективність взаємодії українських інституцій, стратегічне бачення напрямку політики, конкретна діяльність протягом року та її результати. 

Кожен з п’яти індикаторів оцінювався за шкалою від 1 до 5 балів, де 5 - максимальна оцінка. Загальна оцінка визначалася як середнє арифметичне балів за всіма індикаторами і виставлялася латинськими літерами (A, B, C, D, E) з арифметичними знаками дії (+/-) залежно від значення отриманого показника.