Венеційська комісія прийшла до висновку, що законопроєкт про відповідальність державних службовців за неточну декларацію про активи відповідає міжнародним зобов'язанням України.

Про це йдеться в спільному терміновому висновку Венеційської комісії та Генерального директорату з прав людини і дотримання законності Ради Європи, текст якого є в розпорядженні "Європейської правди".

Венеційська комісія вітає повторне запровадження у Кримінальному кодексі санкції у вигляді тюремного ув'язнення для найбільш серйозних категорій правопорушень, пов'язаних з декларуванням активів, а також підвищенням рівня грошових штрафів. Однак посилення санкцій повинно супроводжуватися посиленням антикорупційних інституцій і механізмів.

За висновком до комісії звернувся спікер Верховної Ради 12 березня. У ньому розглядається проєкт Закону від 27 січня 2021 року про внесення змін до деяких положень Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП) і Кримінального кодексу (КК) України щодо відповідальності державних посадових осіб за недостовірні декларації про активи.

Законопроєкт спрямований на виправлення ситуації, створеної спірним рішенням Конституційного Суду України від жовтня 2020 року. Це рішення зробило механізм декларування активів значною мірою неефективним і згодом зазнало критики з боку Венеційської комісії як недостатньо аргументоване. У грудні 2020 року було прийнято закон, який відновив кримінальну відповідальність, але не тюремне ув'язнення, за неточні декларації про активи і їх не декларування.

В даному законопроєкті, внесеному президентом Зеленським, пропонується підвищити відповідальність за неподання державними службовцями точних декларацій про активи та знизити поріг, що відокремлює справи середнього рівня від найбільш серйозних. У законопроєкті знову вводиться покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років для найбільш серйозних випадків, але певна категорія злочинів залишається декриміналізованою. Таким чином, на думку Венеційської комісії, законопроєкт не суперечить рішенню Конституційного суду.

"Законопроєкт також відповідає міжнародним зобов'язанням України. Міжнародне право вимагає наявності системи декларування активів і підкріплення її відповідними стримуючими санкціями. Хоча важко визначити грошовий штраф або термін тюремного ув'язнення, які представляли б "середній європейський показник" в таких випадках, відновлення тюремного ув'язнення за найбільш серйозні правопорушення є розумним кроком, особливо з урахуванням масштабів проблеми корупція в країні. Це також відповідає попереднім рекомендаціям Венеційської комісії щодо цього", - йдеться у висновку.

Комісія, однак, шкодує, що пропоноване посилення санкцій буде застосовано тільки до наступного циклу декларування (1 квітня 2022 року).

"В результаті ті офіційні особи, які не подали декларації або включили в них неточну інформацію, будуть нести відповідальність тільки відповідно до чинних, м'якших положень, а позитивний ефект від посилених санкцій можна буде відчути тільки в наступному році", - зазначає Венеційська комісія.

Одним з рішень могло б стати вимога до державних посадових осіб подавати додаткові декларації про активи відповідно до нових правил пізніше в цьому році (або підтвердити дійсність вже поданої декларації).

"Підвищення санкцій може бути необхідно, але цього недостатньо, якщо антикорупційні інституції не працюють належним чином", - підкреслює Венеційська комісія і закликає українську владу продовжувати зміцнювати ці інститути і механізми.