У Литві заявили, що потік дезінформації в липні виріс майже на 20%
Потік дезінформації про Литву у липні в порівнянні з попереднім місяцем виріс більше, ніж на 20 відсотків.
Про це повідомив Департамент стратегічної комунікації Збройних сил Литви, передає "Європейська правда" з посиланням на портал Delfi.
У липні встановлено 485 випадків ворожої або недружньої інформаційної діяльності, їх було на 111 більше в порівнянні з минулим місяцем.
Серед домінуючих тем - активна зовнішня політика Литви - позиція з питання режимів Росії та Білорусі, підтримка суверенітету України, членство в НАТО. Такі повідомлення склали 35% від усіх випадків дезінформації.
Також відзначалася ескалація негативного іміджу Литви в ЗМІ, які контролює Білорусь, що було викликано напругою у відносинах між країнами через мігрантів.
Частина каналів ворожої інформації формували імідж Литви як недемократичної країни, в якій порушуються права людини. Така активність може бути пов'язана з вироком суду в справі про шпигунство.
Тема оборони, на думку військових аналітиків, також постійно виникала, хоча зазначалося невелике зниження в порівнянні з червнем. Згадувалися у ворожому інформаційному просторі і навчання НАТО, які традиційно подаються як такі, що несуть загрозу безпеці сусідніх країн.
Литовські військові аналітики звертають увагу, що в липні досить широко обговорювалося питання про нового генерального секретаря НАТО, серед кандидатів згадувалася і експрезидент Литви Даля Грибаускайте. У більшості статей Литву звинувачують в русофобії, а її можливе лідерство в НАТО нібито зробить негативний вплив на майбутнє альянсу і погано вплине на відносини з Росією.