"Король помер, хай живе король" – ця фраза тисячі разів лунала в європейській історії. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель була і поки що є "демократичним монархом".

Німці шанують її, її цінності, її авторитет та здатність розв’язувати кризи. Вона всі 16 років перебування на посаді канцлера була антикризовим канцлером, але навряд чи ця фраза прозвучить, коли вітатимуть нового канцлера.

Про політичні тенденції в Німеччині та про формулу зміцнення українсько-німецьких відносин читайте в колонці міністра закордонних справ України в 2014-2019 роках Павла Клімкіна Ключ до нової Німеччини: як нам будувати відносини з наступником Меркель.

Всім очевидно, пише Клімкін, що німецька політика має змінитися. Подивіться на тих, хто голосував за основні німецькі політичні партії в розрізі віку.

Більше 30% тих, хто віддав свій голос за християнських демократів та соціал-демократів – це люди від 60 років. Для зелених та вільних демократів співвідношення – з точністю до навпаки: до 30% тих, хто голосував за них – це молоді люди.

Ці вибори показують, що німецька політика знаходиться на межі стрибка. Тільки потрібно подивитися – вгору чи вниз.

На його думку, Німеччина має знайти нову форму існування політичної системи і політичного балансу. Більше того, вона має переосмислити свою роль у європейській та світовій політиці: і там, і там це означає більше відповідальності, більше ризику, більше ресурсів, врешті-решт, більше політичної волі.

Значна частина німецького суспільства до цього не готова і не хоче готуватися. Вона існує у реальності, де "тепла ванна" дивним чином співіснує зі справжнім або викривленим пацифізмом.

Можна не займатися шкільною арифметикою та теорією ігор, передбачаючи майбутні коаліції у Бундестазі. Це матиме велике значення для Німеччини, набагато менше значення для ЄС і майже зовсім ніякого – для України. 

Значна частина німецького політикуму бачить нас крізь призму Росії. У Німеччині аж ніяк не зацікавлені у збільшенні впливу РФ в Україні, але так само не готові до збільшення тиску на Москву або навіть на скільки-небудь серйозне обмеження політичних чи економічних зв’язків.

Це складає консенсус для домінуючої більшості німецьких політиків – свого роду серединна лінія.

Чи можна від неї відійти і зміцнити українсько-німецькі відносини, читайте в колонці Павла Клімкіна Ключ до нової Німеччини: як нам будувати відносини з наступником Меркель.