Наскільки реалістичною є амбіція України укласти з ЄС двосторонню угоду, яка суттєво спростить товарообіг лікарських засобів, та навіщо вона потрібна? Про це читайте в колонці співголови комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні Бориса Даневича Медична євроінтеграція: чи піде ЄС на відкриття ринку для українських ліків.

Європейський Союз відомий своїми суворими вимогами до окремих категорій продукції, зокрема і до лікарських засобів.

При цьому обіг такої продукції між країнами ЄС є вільним, тобто є можливість постачати з однієї країни Євросоюзу в іншу товар без додаткового контролю, перевірок чи інспектувань виробництва.

Також ЄС має тривалу історію укладення двосторонніх угод, які суттєво спрощують товарообіг між ним та третіми країнами. Це країни, рівню вимог та практик регуляторів яких ЄС довіряє: Австралія, США, Швейцарія, Канада, Японія, Нова Зеландія.

А з 2013 року схожий режим запрацював і з Ізраїлем. 

Можливість укладання саме такого типу угод для окремих категорій продукції передбачено також і в Угоді про асоціацію між ЄС та Україною.

Ідея про здобуття аналогічного статусу зафіксована у рішенні РНБО України, затвердженому указом президента від 18.08.2021 № 369/2021.

Судячи з усього, пише Борис Даневич, РНБО визначило пріоритетом укладання Україною з ЄС угоди АСАА, по суті, аналогічної такій угоді між ЄС та Ізраїлем.

Експерт зазначає, що для системи охорони здоров’я України та пацієнтів це, зокрема, перспективи розширення доступу до необхідних препаратів завдяки як паралельному дзеркальному спрощенню потрапляння ліків з ЄС в Україну, так і завдяки розширенню лінійки необхідних препаратів у українських фармкомпаній.

Даневич вважає, що від укладення угоди ACAA виграють усі. 

Так що може перетворити мрію на дійсність та чи опинилися Україна на порозі прориву? Про це читайте у колонці Бориса Даневича Медична євроінтеграція: чи піде ЄС на відкриття ринку для українських ліків.